Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Мер Любліна Кшиштоф Жук скасував запрошення гурту «Тартак» на пісенний фестиваль, що проходитиме в цьому місті 17 травня у рамках Дня студентської культури. Причина — польська сторона з’ясувала, що український гурт має намір виконати пісню «Не кажучи нікому», присвячену УПА. Мерія мотивувала відмову небажанням студентів слухати цю чи будь–які інші пісні на дражливу для польського народу тему. Врешті, поляків можна зрозуміти.
Перед цим у мережі «Фейсбук» тамтешні студенти влаштували акцію спротиву, підписуючись під «чітким «ні» «Тартаку» на сторінці із зображенням перекресленого портрета Степана Бандери. Для них і досі УПА — лише «вбивці поляків». «Студенти звернулися до нас, вони мають право, бо це їхнє свято», — цитує Бі–Бі–Сі мера Любліна. Зауважимо, що, вочевидь знаючи, що в репертуарі україснького гурту є повстанські пісні (наприклад, гімн УПА «Червона калина», «Лицарський хрест» та інші), хлопців iз «Тартаку» запросили на згаданий фестиваль міністерства культури та закордонних справ Польщі.
Фронтмен «Тартака» Олександр Положинський зустрів цю новину з прикрістю. «Хотілося б виступати на цьому фестивалі, — каже, — він престижний, має потужний склад учасників, там виступатиме моя улюблена група... Так, ми співаємо в деяких піснях про людей, які захищали Україну від ворогів, і дуже прикро, що тоді ворогами ставали наші сусіди, поляки. Але не думаю, що факти з минулого ми будемо переносити у майбутнє».
До речі, у пісні «Не кажучи нікому» немає жодного символу чи образу, пов’язаного з протистоянням українців та поляків у 1930—40 роках. Фабула побудована на роздумах вояка УПА перед боєм, на його простих уявних монологах із матір’ю: «Поплач за мене, мамо, коли загину/ За свою землю, за Україну...» Кліп, знятий кілька років тому у зруйнованому Згорівському монастирі на Волині, де в 1943 році чота командира УПА Берези прийняла важкий бій з німецькими окупантами, 30 вояків тоді загинули, решта змогли з боєм вирватися з оточення. Навіть цей антураж та «лібрето» пісні, викладені на сайті гурту, підказують, що йдеться про бій з німцями.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>