Мер Любліна Кшиштоф Жук скасував запрошення гурту «Тартак» на пісенний фестиваль, що проходитиме в цьому місті 17 травня у рамках Дня студентської культури. Причина — польська сторона з’ясувала, що український гурт має намір виконати пісню «Не кажучи нікому», присвячену УПА. Мерія мотивувала відмову небажанням студентів слухати цю чи будь–які інші пісні на дражливу для польського народу тему. Врешті, поляків можна зрозуміти.
Перед цим у мережі «Фейсбук» тамтешні студенти влаштували акцію спротиву, підписуючись під «чітким «ні» «Тартаку» на сторінці із зображенням перекресленого портрета Степана Бандери. Для них і досі УПА — лише «вбивці поляків». «Студенти звернулися до нас, вони мають право, бо це їхнє свято», — цитує Бі–Бі–Сі мера Любліна. Зауважимо, що, вочевидь знаючи, що в репертуарі україснького гурту є повстанські пісні (наприклад, гімн УПА «Червона калина», «Лицарський хрест» та інші), хлопців iз «Тартаку» запросили на згаданий фестиваль міністерства культури та закордонних справ Польщі.
Фронтмен «Тартака» Олександр Положинський зустрів цю новину з прикрістю. «Хотілося б виступати на цьому фестивалі, — каже, — він престижний, має потужний склад учасників, там виступатиме моя улюблена група... Так, ми співаємо в деяких піснях про людей, які захищали Україну від ворогів, і дуже прикро, що тоді ворогами ставали наші сусіди, поляки. Але не думаю, що факти з минулого ми будемо переносити у майбутнє».
До речі, у пісні «Не кажучи нікому» немає жодного символу чи образу, пов’язаного з протистоянням українців та поляків у 1930—40 роках. Фабула побудована на роздумах вояка УПА перед боєм, на його простих уявних монологах із матір’ю: «Поплач за мене, мамо, коли загину/ За свою землю, за Україну...» Кліп, знятий кілька років тому у зруйнованому Згорівському монастирі на Волині, де в 1943 році чота командира УПА Берези прийняла важкий бій з німецькими окупантами, 30 вояків тоді загинули, решта змогли з боєм вирватися з оточення. Навіть цей антураж та «лібрето» пісні, викладені на сайті гурту, підказують, що йдеться про бій з німцями.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
