Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Мер Любліна Кшиштоф Жук скасував запрошення гурту «Тартак» на пісенний фестиваль, що проходитиме в цьому місті 17 травня у рамках Дня студентської культури. Причина — польська сторона з’ясувала, що український гурт має намір виконати пісню «Не кажучи нікому», присвячену УПА. Мерія мотивувала відмову небажанням студентів слухати цю чи будь–які інші пісні на дражливу для польського народу тему. Врешті, поляків можна зрозуміти.
Перед цим у мережі «Фейсбук» тамтешні студенти влаштували акцію спротиву, підписуючись під «чітким «ні» «Тартаку» на сторінці із зображенням перекресленого портрета Степана Бандери. Для них і досі УПА — лише «вбивці поляків». «Студенти звернулися до нас, вони мають право, бо це їхнє свято», — цитує Бі–Бі–Сі мера Любліна. Зауважимо, що, вочевидь знаючи, що в репертуарі україснького гурту є повстанські пісні (наприклад, гімн УПА «Червона калина», «Лицарський хрест» та інші), хлопців iз «Тартаку» запросили на згаданий фестиваль міністерства культури та закордонних справ Польщі.
Фронтмен «Тартака» Олександр Положинський зустрів цю новину з прикрістю. «Хотілося б виступати на цьому фестивалі, — каже, — він престижний, має потужний склад учасників, там виступатиме моя улюблена група... Так, ми співаємо в деяких піснях про людей, які захищали Україну від ворогів, і дуже прикро, що тоді ворогами ставали наші сусіди, поляки. Але не думаю, що факти з минулого ми будемо переносити у майбутнє».
До речі, у пісні «Не кажучи нікому» немає жодного символу чи образу, пов’язаного з протистоянням українців та поляків у 1930—40 роках. Фабула побудована на роздумах вояка УПА перед боєм, на його простих уявних монологах із матір’ю: «Поплач за мене, мамо, коли загину/ За свою землю, за Україну...» Кліп, знятий кілька років тому у зруйнованому Згорівському монастирі на Волині, де в 1943 році чота командира УПА Берези прийняла важкий бій з німецькими окупантами, 30 вояків тоді загинули, решта змогли з боєм вирватися з оточення. Навіть цей антураж та «лібрето» пісні, викладені на сайті гурту, підказують, що йдеться про бій з німцями.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>