У космос із третьої спроби
Україна вперше наблизилася до зірок 50 років тому — у 1962 році на орбіту було запущено перший штучний супутник, який виготовили нашi фахівцi у Дніпропетровську, на конструкторському бюро, яке нині відоме як «Південне».
Дніпропетровський супутник ДС–1 iз ракетою південмашівського виробництва спочатку створювали як «дублер» проекту Сергія Корольова. Запуски перших космічних апаратів відкрили нові можливості для вивчення навколоземного простору. На початку 60–х років були отримані дані про фізико–хімічні параметри верхньої атмосфери, характеристики магнітного поля Землі, форми взаємодії заряджених частин iз магнітним полем Землі, фізику космічних променів тощо. Водночас про таємничий космос хотілося знати ще більше. А для цього там були потрібні наші «очі й вуха», якими могли стати штучні супутники. За цих умов дніпропетровське конструкторське бюро «Південне» виступило з ініціативою створення ракети–носія легкого класу 63С1 на основі стратегічної балістичної ракети Р–12, яка здатна була вивести на орбіту штучний супутник Землі. Це завдання було виконане 16 березня 1962 року. Як це було і про ті труднощі, які довелося здолати колективу ракетників, розмовляємо із заступником головного конструктора з проектних питань конструкторського бюро «Південне» Віталієм Гладіліним.