Яскраві платівки — в дефіциті

11.04.2012

Слідом за кількома новими рубриками, що їх «УМ» презентувала читачам цього року, стартує ще одна. Відтепер раз на три місяці ви матимете змогу ознайомитись із півтора десятками коротких рецензій на зарубіжні музичні новинки. Наш вибір, звісно, дещо суб’єктивний. Утім сподіваємося, що він стане одним з ваших порадників у морі музики.

 

LES VOYAGES DE L’АME / ALCEST

Оцінка «УМ»: @@@@@

Есенція: блек–метал + пост–рок + шугейз = успіх.

Єдиний альбом наразі заслужив тверду «п’ятірку»: третя за ліком робота французької формації Alcest од попередніх — також блискучих — відрізняється прилизаним (хоча й густим) звуком, одначе вона так само мелодійна і талановита. Лідером цього музичного утворення є геніальний композитор, поет, співак Стефан По, котрий виступає під псевдонімом Neige (Неж тобто Сніг). Незабаром йому виповниться всього 27.

 

ANIMAL JOY / SHEARWATER

Оцінка «УМ»: @@@@@

Есенція: танцювальний поп на рваній ритм–секції.

Техаське тріо «Буревісник» належить до найплодовитіших незалежних інді–ансамблів США: за якусь дюжину років існування вони змогли записати вісім студійних релізів. Останній із них — психоделічний та життєрадісний — близький до статусу видатного.­ Невеличким недоліком CD «Тваринна радість» є компілятивність, себто він нагадує, радше, збірник, а не альбом… Зверніть увагу на вокал: манерний, щемливий, глибокий.

 

DON’T THINK / THE CHEMICAL BROTHERS

Оцінка «УМ»: @@@@@

Есенція: вічні цінності (чи щось у цьому дусі).

Канони античної драматургії вимагали, аби розвиток подій у п’єсі тривав рівно добу. «Хімічні братики», електронно–танцювальний дует із Манчестера, переконвертував цей принцип на сучасний лад: «Не думай», їхній потужний відеоконцерт показували у кінотеатрах лише 1 лютого. Втім уже за півтора місяця добірку з двох десятків треків (серед яких третина раніше не видавалася) випустили на компакт–дисках.

 

FOR YEARS AND YEARS / IT’S A MUSICAL

Оцінка «УМ»: @@@@1/2

Есенція: до зірок — через мінімалізм.

Про цей шведський дует і досі «мовчить» Вікіпедія, що, втім, не заважає йому тішити слухачів уже другою чудовою платівкою. Упродовж «нульових» згадана скандинавська країна подарувала світові кілька хороших проектів (зазвичай вони складаються з двох учасників), які орієнтовані на 1980–ті, ось і пара з міста Мальме «продукує» позірно інфантильний, простий, лаконічний електро–поп, що світиться затіненою красою.

 

ALWAYS / XIU XIU

Оцінка «УМ»: @@@@

Есенція: перманентне перебування на межі.

Поняття щирості має багато відтінків та емоційних рівнів, у сучасній же поп–музиці є група, яка в цьому аспекті повсякчас впадає у крайнощі. Йдеться про дует із Сан–Дієго (Каліфорнія), «титулка» котрого вимовляється, як «Шу Шу». З точки зору стилістики вони грають колючий пост–панк на електронній основі, композиційно мінімалістичний і «обрамлений» поезією з фразами на кшталт: «Твій батько першим побував у тобі».

 

OLD IDEAS / ЛЕОНАРД КОЕН

Оцінка «УМ»: @@@@

Есенція: а замість співу — речитатив.

Іще 1967 року великий канадець оприлюднив дебютний повноцінний альбом, і відтоді керується у творчості двома принципами: нові диски він видає з великими перервами і без різких стилістичних змін. До 1980–х Леонард опановував контекст акустичного фольку, три останні декади — приблюзованого соулу, а його «Старі ідеї» — то знову витончена, спокійна й трохи втомлена музика, яка особливо подобається старим людям.

 

WRECKING BALL / БРЮС СПРІНГСТІН

Оцінка «УМ»: @@@1/2

Есенція: застій американського класика.

Черговий реліз видатного уродженця Нью–Джерсі одразу вражає американськістю: Спрінгстін завше полюбляв акцентувати на національній приналежності, не зрадив принципам і цього разу — музичною підкладкою просякнутих громадянським пафосом пісень став кантрі (уперемішку з кельтським фольком та хард–роком). І, попри все, «плюси» платівки не перекривають її ж «мінуси», насамперед художню вторинність.

 

LE VOYAGE DANS LA LUNE / AIR

Оцінка «УМ»: @@@

Есенція: актуальна фонова музика.

Сьома повноцінна платівка знаного французького дуету, як і останні, хороша й… далека від ідеалу. З одного боку, дуже вдалим кроком виявилася архаїзація ритм–секції: барабани стилізували під 1960–ті, а партію баса — під 1970–ті. З іншого ж, традиційний акцент на синтезатори спричинив те, що переважаючі тут мляві інструментальні етюди зливаються в полотно, яке найкраще підходить до оформлення рекламних роликів.

 

NOCTOURNIQUET / THE MARS VOLTA

Оцінка «УМ»: @@@

Есенція: бубльґум од професіоналів.

Головна прог–рок–група планети, як іменують секстет із Техасу, дебютними релізами зробила заявку на статус лідера світової гітарної музики, проте з кожним наступним їхнім диском ставало зрозуміло: вище стартової планки вони не стрибнуть. Перший у новому десятиріччі альбом TMV не має чогось свіженького порівняно з попередніми, а слухати його, внаслідок багаторівневої структури композицій, доволі проблематично.

 

HOW ABOUT I BE ME (AND YOU BE YOU)? / ШИНЕД О’КОННОР

Оцінка «УМ»: @@@

Есенція: й знову — пошуки власного «я».

Коротко стрижена ірландка, володарка рідкісного імені Шинед цьогоріч відзначатиме чверть століття творчої кар’єри. За цей період вона встигла зробити всі можливі для великої артистки помилки й спробувати всі можливі жанри. 2012–й вона «привітала» четвертим розлученням і претензійною поп–рок–платівкою, де багато як провокаційних висловів, так і композиційних недоречностей.

 

BORN TO DIE / ЛАНА ДЕЛЬ РЕЙ

Оцінка «УМ»: @@1/2

Есенція: підростаюча «королева» — гола!

Вочевидь, цього року поп–сцена ще не чула суперечливішої роботи: хтось бачить у неординарної зовнішності дівчині майбутнього лідера хіт–парадів, а інші вважають її мильною бульбашкою. Автору цих рядків ближчий другий погляд, бо CD «Народжена, щоби померти» не містить абсолютно нічого оригінального, оскільки схожа на сукню, зшиту з поцуплених клаптів, читай — виконавців. І хорошим голосом панянка обділена.

 

A DIFFERENT KIND OF TRUTH / VAN HALEN

Оцінка «УМ»: @@1/2

Есенція: для ветеранів.

Остання номерна платівка гурту зі 40–річним стажем вийшла в березні 1998–го. Втім, і нову роботу майже на 100% утворюють перезаписані старі композиції — може, в цьому причина її вражаючої старомодності: панівна тут суміш «хард–рок плюс хеві–метал» віджила своє ще у середині 1980–х. До позитиву «Різної правди» віднесемо хіба що цікаві елементи фанку й (місцями) талановито прописану т.зв. «рифову» мелодику.

 

KISSES ON THE BOTTOM / ПОЛ МАККАРТНІ

Оцінка «УМ»: @@

Есенція: пережованої котлети не бажаєте?

Сольна кар’єра сера Пола, що триває вже понад чотири десятиліття, зазнала багатьох художніх витків і трансформацій: екс–вокаліст «Бітлз» спробував чимало стилів, урешті дійшовши до поп–джазу. Й… прогадав: 14 пісень його 22–ї студійної платівки створюють враження суцільного млявого треку, стилізованого під джазову естетику. Тут немає навіть елементарного — жодної мелодії, яка б запам’яталася.

 

ROSES / THE CRANBERRIES

Оцінка «УМ»: @@

Есенція: закопайте, звідки відкопали.

«Журавлина» не випускала нових релізів майже 11 років: настільки велику перерву зумовив тимчасовий розпад групи, спричинений, як пояснювали учасники, «творчим тупиком». Альбом «Троянди» виразно свідчить про те, що «тупик» не подолано: його контент — це звичний для ірландського квартету примітивно–безхребетний поп–рок, овіяний дешевою романтикою й непристойною відсутністю прагнення еволюціонувати.

 

MDNA / МАДОННА

Оцінка «УМ»: @@

Есенція: потенційно — провал–ганьба–безслав’я року.

То що ж ми зустрічаємо на «гарячій» (вийшла–бо якраз наприкінці березня) платівці безголосої «поп–королеви»? В аспекті музичному — жалюгідний симбіоз техно й синти–попу, де навіть паростки мелодій придушено машинними ритмами. Натомість у аспекті текстовому жахаємося безсоромних посилів (приклад: «Я — грішниця, й це подобається мені…»), за які свого часу спалювали на вогнищах.

 

ОЦІНКИ

@@@@@ — потрясаюче, @@@@1/2 — чудово, @@@@ — сильно, @@@1/2— талановито, @@@ — непереконливо, @@1/2 — посередньо, @@ — слабко, @1/2 — погано, @ — жахливо

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>