Біла квітка Холодного Яру

На Черкащині, в Холодному Яру, зацвів білим цвітом підсніжник складчастий, занесений до Червоної книги. Ця божественна краса буяє аж на 20 гектарах у лісі поруч iз Мотронинським монастирем, неподалік села Мельники Чигиринського району. «Для Черкащини унікальність цієї квітки в тому, що цей вид територіально прив’язаний до гірських масивів Криму, Кавказу, Румунії, а на нашій території він не зустрічається. Тож те, що підсніжник складчастий росте в Холодному Яру, можна вважати науковою сенсацією», — розповідає «УМ» Олександр Спрягайло, викладач кафедри екології та агробіології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

За його словами, серед науковців точаться суперечки, звідки ж ця квітка взялася в Холодному Яру. Частина з них вважає, що підсніжник, або як його ще називають, «срібна перлина», був завезений. Інші ж переконані, що він тут ріс історично, бо Холодний Яр має для його розквіту специфічні мікрокліматичні умови.

Як би там не було, але багатогектарний килим iз підсніжників радує і самих черкащан, і численних туристів, котрі приїжджають на Чигиринщину — малу батьківщину гетьмана Богдана Хмельницького. І чимала заслуга у збереженні цієї природної перлини належить не лише лісівникам Креселецького лісництва, працівникам філіалу «Холодний Яр» Національного історико–культурного заповідника «Чигирин», а й студентам Черкаського національного університету. Адже вони на чолі з паном Олександром Спрягайлом щовесни охороняють розквітлі підсніжники від «рвачів».

«Територію, на якій квітне підсніжник складчастий, ми почали охороняти на прохання завідувача філіалу «Холодний Яр» Богдана Легоняка десять років тому. Тож щовесни наші студенти патрулюють ліс протягом двох–трьох тижнів, а проживають у Креселецькому лісництві», — пояснює пан Олександр. Він пригадує, як у перші роки доводилося нелегко, адже любителі цієї квітки йшли до лісу з сумками та відрами, сварилися з дружинниками, що їм не дозволяють рвати першу квітку весни. Тож студенти–екологи ставали ще й лекторами, роз’яснюючи людям, що рідкісний підсніжник охороняється державою і його треба оберігати.

Нині, наголошує пан Олександр, люди вже звикли до того, що підсніжники — під надійною охороною. Вони знають, що помилуватися незвичайної краси квіткою чи понюхати її можна, але вирвати або зрізати — зась. Але найбільше радує те, що з кожним роком територія підсніжника складчастого у Холодному Яру розширюється, і це може стати справжньою родзинкою не лише для Шевченкового краю, а й для усієї України, як, приміром, та ж таки Долина нарцисів у складі Карпатського біосферного заповідника, що входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.