«Знімати почнемо у травні»

04.04.2012
«Знімати почнемо у травні»

«Ми уточнювали відібрані об’єкти — будинок у Тбілісі, де будуть знімати дім голов­ного героя, натуру для відтворення зйомок фільму «Легенда про Сурамську фортецю». Також зробили велику роботу з кастингу — практично відібрали грузинських акторів. Остаточні рішення будуть за кілька тижнів. Тоді й оголосимо імена затвер­джених акторів», — забобонність чи то обережність Володимира Козиря, виконавчого продюсера картини, зрозуміла. Тбілісі зовсім недавно відвідали ключові творці кінопроекту «Параджанов»: Олена Фетісова — автор сценарію, співрежисер та продюсер (кіностудія «Інтерфільм», Україна), Серж Аведікян — виконавець головної ролі та співрежисер, Роман Балаян — креативний продюсер. За словами Володимира Козиря, у фільмі — понад 60 ролей, головні ж дві — Параджанова та його дружини Світлани. «Будуть ще кілька центральних образів. Серед них — близькі друзі Параджанова: Додо, Лаерт та інші. Акторів відбирають серед грузин та вірмен».

Як відомо, Параджанова у фільмі гратиме французький актор вірменського походження Серж Аведікян (в інтерв’ю «УМ» за 25 березня 2011 року він розповів про своє відчуття Параджанова, особисті зустрічі та деякі деталі фільму). Світлану зіграє Юлія Пересільд, актриса театру та кіно, премійована нагородами «Кришталева Турандот» і «Золотий Орел», яка також відзначилася ролями ніжних блондинок у кількох телесеріалах. «Юлія — на мою думку, одна з найперспективніших російських зірок, актриса, що вже відбулася», — характеризує Володимир Козир. За його словами, ви­бір виконавиці однієї з ключових ролей у фільмі в якийсь момент став справжньою проблемою, було переглянуто багато актрис з України та інших країн, поки ви­бір не зупинився на Юлії. Те, що актриса зовнішністю не надто нагадує Світлану, творців фільму не бентежить. Адже портретна схожість та біографічна точність не закладені в концепції фільму. При виборі обох акторів вирішальну роль зіграла акторська майстерність, здатність перевтілюватися, а те, що Серж схожий на Сергія, списують на матінку–природу, яка створила кавказький тип, чи на містичну випадковість. Зізнаюся, в акторських можливостях Аведікяна сама пересвідчилася минулого року, коли він усім — мімікою, жестами — переконав мене, що є реінкарнацією великого режисера.

Творці проекту свідомі потенційних ризиків, адже великий художник був людиною–святом, мав безліч друзів, ще більше знайомих, і у кожного з них в уяві живе «свій Параджанов», відтак закиди «Не вірю!» цілком очікувані. Тому й попереджають: «У нас художній фільм, а не документальний біопік». Звісно, історію вибудовано на реальних подіях, але водночас там прописані епізоди, які могли б відбутися. «Це фільм про генія у суспільстві. Параджанов поступово перетворюється, якщо можна так сказати, на ікону, — наполягає Володимир Козир. — А автори бажають зробити фільм про людину, яка поряд iз нами радіє, сумує, страждає, сміється — живе».

За інформацією кіностудії «Інтерфільм», значна частка ресурсів, як творчих, так і фінансових, у фільмі — українська. Оператор–постановник — знаний і улюблений Сергій Михальчук («Коханець», «Мамай», Las Meninas), художник–постановник — Влад Рижиков («Штольня»), художник костюмів — Ірина Гергель («Анна Герман. Відлуння кохання»), відомі та молоді українські актори (їхні імена оприлюднять, як тільки з’явиться підпис у відповідних контрактах). Відомо також, що музику до фільму напише француз Мішель Карскі (композитор кількох короткометражних фільмів, за роботу в одному з яких отримав нагороду Міжнародного кінофестивалю у Клермон–Феррані), а за спецефекти та комбіновані зйомки відповідатиме Ніколя Саліс (його короткометражка La derni’re minute номінувалася на «Золоту пальмову гілку»).

Початок зйомок фільму «Параджанов» запланований на перше травня. Після 11 днів роботи знімальна група переїде у Францію, щоб у паризькому центрі Помпіду відтворити ретроспективний показ фільмів Параджанова, опісля — в Україну, де працюватиме до закінчення знімального періоду. За оновленою інформацією, надії на світову прем’єру фільму кінематографісти покладають на Канни–2013.

 

ДО РЕЧІ

Бюджет картини — 22,5 млн. грн., 50 відсотків виділяє Українська держава, оскільки кінопроект виграв перший пітчинг, започаткований Державним агентством України з питань кіно. До проекту також долучилися Національний кіноцентр Грузії та копродюсери з Грузії, Франції, Норвегії, Вірменії. Особливо на «Інтерфільмі» пишаються співпрацею з телеканалом ARTE France Cinema, який не лише забезпечує частину фінансування, а й гарантує кіно– та телереліз фільму у Європі.