Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Вікторія Булітко у виставі Віталія Малахова «Минулого літа в Чулимську».
26 березня, напередодні Міжнародного дня театру, в Києві вручатимуть «Київську пектораль». Цього року театральна премія відзначає двадцятирічний ювілей. Дата, особливо у контексті нашого часу, дуже не стабільного, солідна. Тож для наступних поколінь її справедливо вирішили зафіксувати у вигляді ювілейного буклета, в якому зібрана інформація про всіх переможців цих двох десятиліть Незалежностi. Презентуючи видання, керівниця міського управління культури Світлана Зоріна ніби між іншим зауважила, що не завжди список лауреатів був укомплектований на сто відсотків — відомі випадки, коли ті чи інші номінації — а всього їх чотирнадцять — залишалися без переможців. Хтось сприйме це як просто інформацію: зрештою, все буває, і зняття тих чи інших номінацій «Київської пекторалі» — з об’єктивних причин! — також. Той, хто слідкує за премією вже не один рік, насторожиться: невже знову повториться минулорічна ситуація? Нагадаю, що дев’ятнадцята «Пектораль», усупереч рішенню експертів, «схудла» на кілька номінацій. Причому відомо це стало вже на самій церемонії нагородження, а номінантів навіть не запросили на сцену...
За інформацією «з–за лаштунків», перспектива такої ситуації не виключена і цього року: на засіданні оргкомітету ухвалили скасувати номінацію «Акторський дебют». Сталося це якимось дивним чином. Один із членів оргкомітету захворів і нібито делегував свій голос іншому члену оргкомітету. А потім, уже після прийняття рішення, з’ясувалося, що ніхто нікому ніякого голосу не делегував... Так чи інакше, остаточний список переможців буде відомий вже на церемонії нагородження у понеділок. З огляду на минулорічний досвід експерти вирішили максимально проконтролювати фінальний етап голосування.
Що стосується головної складової премії, то у фаворитах «Київської пекторалі–2012» — Театр драми і комедії на Лівому березі та Театр на Подолі, вистави чи представники яких є у фінальних трійках майже всіх номінацій. За звання кращої вистави змагатимуться спектаклі «Минулого літа в Чулимську» і «На дні» Віталія Малахова та «Найвище благо на світі» Андрія Білоуса. Першість в акторських номінаціях виборюватимуть Василь Кухарський, Вікторія Булітко, Анна Варпаховська, Наталя Озірська, Людмила Смородіна, Марія Рудковська та інші. Переможцем номінації «За краще виконання чоловічої ролі другого плану» точно буде хтось із Театру на Лівому березі: у фіналі — Андрій Самінін, Лев Сомов та Микола Боклан («Найвище благо на світі»). Лев Сомов позмагається і за звання найкращого хореографа («Пасажир у валізі»), у відповідній номінації він конкуруватиме з Ольгою Семьошкіною («Романс. Ностальгія») та Анжелою Борисовою («Людина і Вічність»). Найцікавішими режисерами–дебютантами року експерти назвали Станіслава Жиркова («Наташина мрія», театр «Вільний погляд»), Тамару Антропову («Божі корівки повертаються», Театр драми і комедії), Олександру Меркулову («Дванадцять статевих заповідей», театр «Абетка»)...
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>