Шевченкознавець–архівіст Сергій Гальченко підготував до друку, а видавництво, що спеціалізується на колекційних книгах (Дніпродзержинськ: Андрій), випустило «Альбом 1845 року Тараса Шевченка».
Той рік був, вважають дослідники, найпліднішим у біографії Т.Шевченка. А два роки перед тим він випустив альбом офортів «Живописна Україна», який тоді став мистецькою подією. Т.Шевченка першим у Російській імперії удостоєно звання академіка гравюри, його навіть стали йменувати «російським Рембрандтом».
Улітку 1845–го Т.Шевченко знову їде в Україну й робить ескізи для другого випуску «Живописної України». Цей альбом добре зберігся, і оце його факсимільно відтворено. Дивні збіги: півтора сторіччя тому, плануючи видати другий том, художник звертався до меценатів з проханням організувати передплату, яка б уможливила друк. Так само і на виготовлення повної копії «Альбому 1845 року» нині пішли меценатські кошти — від народних депутатів М.Томенка, С.Міщенка та Є.Суслова, бізнесмена О.Вадатурського. До речі, це вже друге відтворення унікальної Шевченкової пам’ятки: уперше факсиміле вийшло 2000–го коштом ще одного депутата, А.Толстоухова.
Відтоді більш досконалою та доступною стали спеціальні види друку та особливі сорти паперу. Нинішнє відтворення максимально наближене до оригіналу. Фактично, маємо змогу зберігати в домашній колекції збірку з 20 акварельних малюнків руки Тараса Шевченка. До самого альбому додано брошуру зі статтею та докладними коментарями С.Гальченка до кожної роботи. Чимало зафіксованих тоді Шевченком краєвидів побачити уже неможливо: їх поглинуло Канівське водосховище. Але інші було би дуже цікаво порівняти з сьогоднішніми фотографіями тих місць (як, наприклад, щодо репродукованого малюнку «В Переяславі»). Можливо, на нас далі чекають і такі візуальні коментарі. Адже з огляду на вишуканість цього видання воно повторить долю попереднього: тисячний наклад 2000 року випуску став предметом бібліофільських пошуків.