Історія фатальної жінки. У Театрі Леся Курбаса відбудеться прем’єра опери «Марія з Буенос-Айреса» в постановці Євгена Лавренчука
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
Малюнок Т.Шевченка «В Переяславі».
Шевченкознавець–архівіст Сергій Гальченко підготував до друку, а видавництво, що спеціалізується на колекційних книгах (Дніпродзержинськ: Андрій), випустило «Альбом 1845 року Тараса Шевченка».
Той рік був, вважають дослідники, найпліднішим у біографії Т.Шевченка. А два роки перед тим він випустив альбом офортів «Живописна Україна», який тоді став мистецькою подією. Т.Шевченка першим у Російській імперії удостоєно звання академіка гравюри, його навіть стали йменувати «російським Рембрандтом».
Улітку 1845–го Т.Шевченко знову їде в Україну й робить ескізи для другого випуску «Живописної України». Цей альбом добре зберігся, і оце його факсимільно відтворено. Дивні збіги: півтора сторіччя тому, плануючи видати другий том, художник звертався до меценатів з проханням організувати передплату, яка б уможливила друк. Так само і на виготовлення повної копії «Альбому 1845 року» нині пішли меценатські кошти — від народних депутатів М.Томенка, С.Міщенка та Є.Суслова, бізнесмена О.Вадатурського. До речі, це вже друге відтворення унікальної Шевченкової пам’ятки: уперше факсиміле вийшло 2000–го коштом ще одного депутата, А.Толстоухова.
Відтоді більш досконалою та доступною стали спеціальні види друку та особливі сорти паперу. Нинішнє відтворення максимально наближене до оригіналу. Фактично, маємо змогу зберігати в домашній колекції збірку з 20 акварельних малюнків руки Тараса Шевченка. До самого альбому додано брошуру зі статтею та докладними коментарями С.Гальченка до кожної роботи. Чимало зафіксованих тоді Шевченком краєвидів побачити уже неможливо: їх поглинуло Канівське водосховище. Але інші було би дуже цікаво порівняти з сьогоднішніми фотографіями тих місць (як, наприклад, щодо репродукованого малюнку «В Переяславі»). Можливо, на нас далі чекають і такі візуальні коментарі. Адже з огляду на вишуканість цього видання воно повторить долю попереднього: тисячний наклад 2000 року випуску став предметом бібліофільських пошуків.
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
Звісно, під час воєнного лихоліття, яке нині переживає наша країна, усім нам не до концертів. >>
Кілька тижнів тому на нашому партнерському сайті «Буквоїд» опубліковані Довгі списки рейтингу-2025: по 20 найяскравіших видань в кожній із 24 тематичних підномінацій. >>
«Глянув випадково на свої світлини і ніби проснувся від сну, — ще на початку нинішнього року, 5 січня, писав поет, фотограф та військовослужбовець з Івано-Франківщини Руслан Трач із позивним «Полин». >>
Про Рустама Давлетова «Україна молода» вже згадувала в одній з минулорічних публікацій — ішлося про ініціативу двох тернопільських художників >>
Культурний осередок «Простір Світличних» — почали створювати в Києві у будинку на Уманській, 35, де у 1960–1970-х роках збиралися українські шістдесятники. >>