На початку вечора в Будинку вчителя, який орендувало «іменинне» видавництво, з метою економії часу був оголошений своєрідний конкурс — на найлаконічніший та водночас найзмістовніший виступ. Регламент — три хвилини. «Цицерон», який вкладався у цей регламент, отримував новодрук від «Ярославового Валу». Акція настільки сподобалася гостям–промовцям, що майже кожен сходив зі сцени за відведені три хвилини. Не захотів нової книжки від «Ярвалу» хіба поет та перекладач, «аксакал» Дмитро Павличко — він дозволив собі розкіш говорити півгодини, має право. Свою вдячність видавництву висловили також прозаїк та драматург Юрій Щербак, лауреат Шевченківської премії Григорій Гусейнов, заступник голови Національної спілки письменників Володимир Шовкошитний, автор «Козацького роману» Руслан Найда, літературний критик та поет Володимир Базилевський. На імпрезу також завітали майстер історичної прози Іван Корсик, поети Павло Вольвач та Павло Коробчук, прозаїк та есеїст Михайло Бриних.
На тлі кризи видавничої справи в Україні та економічної кризи взагалі короткий термін у 12 років, здавалося б, не є оптимальним часом для великих досягнень. Проте «Ярославів Вал» спромігся випустити в світ близько 200 книг, серед яких проза, поезія, художня та історична література. Головною ціллю видавництва, за словами його директора Михайла Слабошпицького, є популяризація українського автора. «Козьма Прутков писав: хочеш бути щасливим — будь ним, — жартує Михайло Слабошпицький, відповідаючи на питання щодо секрету успіху видавництва. — Початок нашої справи був важким, від наших книжок здригалися у книгарнях, не легко було таку роботу здійснювати, але за все, що ми видали, нам не соромно. Те, що ми робили, ми робили з доброю душею і самовимогливістю».
Серед останніх видань «Ярославового Валу» — «Козацький роман» Лесі Гончар та Руслана Найди, книга про поета «Маршал Вінграновський», «Бути письменником» Григора Тютюнника, «Судинна пошта» Павла Вольвача, «Повернення в Портленд» Григорія Гусейнова, «Хліб із хрящами» Михайла Бриниха, «25 поетів на вигнанні» Михайла Слабошпицького, антологія «Шість соток на Парнасі». А у «портфелі» видавництва черговий роман із серії «Червоне і чорне». Новим автором так званого «розумного роману» є Ульяна Глібчук (її твір «Жовтим по жовтому»). Попередньо у цій серії друкувалися Степан Процюк «Руйнування ляльки», Володимир Єшкілєв «Тінь попередника» та Сергій Пантюк «Війна і ми».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
