Мерзенні вибори

Місто Ірпінь під Києвом, місцеві вибори, 2010 рік. Приз отримує «акробат» Володимир Скаржинський (ПР), який зiстрибнув з 5–го місця на 1–ше, при цьому нічого собі не пошкодивши. Шкодити він почав сам, причому настільки бездарно і цинічно, що зміг стати сумновідомим на всю країну. Нагадаємо, що незадовго до Дня Перемоги ветерани почали заважати покупцям обносити парканами свої дiлянки на території, яку жителі Ірпеня довгі роки помилково вважали парком.

Місто Вишневе, позачергові вибори, 2011 рік. Схема нехитра: всіх чужих кандидатiв знімають із забігу. Натомість виборцю пропонують список із кількох десятків фантазерів. Навіщо стільки? Потім, щоб виборчі комісії заповнювати своїми людьми.

Ситуацію ускладнюють невгамовні кандидати, які намагаються відновитися через суд, й інколи їм це вдається. Ось тут і починається передвиборча гонка — гонка за кандидатом. Завдання — знайти порушення для винесення двох попереджень. Іноді під покровом ночі хтось розклеює в місті фальшиві листівки від імені опонента, а вранці, не знайшовши на них цифру накладу, їх несуть у виборчу комісію як свідчення порушень.

Увесь цей процес супроводжують спробами чинити тиск на неугодного кандидата, його близьких, бізнес, на співробітників штабу, спостерігачів, розповсюджувачів газет. У результаті «висуванця», що зарвався, вдається знешкодити перед самим фінішем.

У день виборів нарядні члени комісії, що всти­гли подружитися, дістають з урни вкинуті ними ж пачки бюлетенів. Свято псує група «божевільних» городян, які постійно намагаються щось сфотографувати, заважають працювати. Нарешті порядок відновлено — бешкетникiв виведено за територію виборчої дiльницi. Тепер можна рахувати голоси. Переможець зрозумілий — кандидат від Партії регіонів.

Місто Обухiв, позачергові вибори мера, 2012 рік. Пересувний цирк–шапіто — носій передової юридичної думки і сучасних виборчих технологій — переїжджає сюди з іншого міста — супутника Києва, Вишневого. На манежі ті самi злі клоуни розгортають те саме шоу: відмовляють рейтинговим кандидатам у реєстрації, презентують команду з 18 технічних кандидатів.

Кандидат від партії «УДАР» Анатолій Шафаренко із подивом дiзнається, що йому відмовлено в реєстрації. Оскарживши відмову і добившись реєстрації свого кандидата, партія «УДАР» подає своїх членів виборчих комісій на розгляд у територіальну комісію. Нетямущому кандидатові знову натякають, що йому не радi. На 15 ділянках серед трьох сотень «захисників права вибору» не знаходиться жодного місця для представника «УДАРу». Окружний суд не бачить у цьому жодної загрози конституційному праву громадянина обирати й бути обраним. Шафаренко отримує погано приховані погрози на свою адресу, на адресу своїх дітей і родичів. Керівника місцевого штабу, депутата Обухівської міськради від «УДАРу» Володимира Геращенка викликають в обласний УБОЗ iз формулюванням «для проведення профілактичної бесіди».

Будинок культури в Обухові не може знайти вільний час для зустрічі жителів міста із Віталієм Кличком, лідером партії «УДАР». Газета «Обухівський край» не може знайти місце для оголошення про цю подію. Директори підприємств перелякано відмовляють у проведенні зустрічі Кличка зі своїми колективами. Єдиний бігборд партії «УДАР» доводиться охороняти ночами.

Варіанти розвитку ситуації зрозумілі — міняються міста, але виконавці й замовники залишаються незмінними. 18 березня жителі Обухова візьмуть участь у голосуванні, але вибори намагаються провести без них.

Олег ВЕЛІКІН