Очевидне-неймовірне в кулуарах Давоса. Україна в жорсткому сценарії світового рукотворного апокаліпсису
Минулого тижня в швейцарському місті Давос пройшов Всесвітній економічний форум. >>
Прибуток від природи
06.03.2012
Ідеї щодо реформування економіки — не тільки української, а й світової — дуже часто не враховують основоположних механізмів її функціонування. А «перезавантаження» економічних процесів після кризи, яке вже почалося і яке аж ніяк не зможе оминути Україну, ґрунтуватиметься на моментах реформації, якими досі нехтували. Принаймні так стверджують науковці. І наводять приклади. Так, ще недавно китайці вирощували 34% світової бавовни. Але потім... вирішили відмовитися від неї, а звільнені землі використати під виробництво продуктів харчування. Натомість одяг вони вироблятимуть iз водоростей, які до цього доводилося знищувати — щорічно близько 20 млн. тонн. У новій галузі додатково задіють тисячі працівників.
Так звана «синя економіка», яка фактично приходить на зміну «зеленій», ґрунтується на нових принципах виробництва та споживання. Не просто на екологічності виробничого процесу, а на раціональному використанні ресурсів. «Візьмемо, скажімо, завод із виробництва біомила, — розповідає автор книги «Синя економіка» Гюнтер Паулі. — Так, ми маємо замкнений цикл виробництва, нуль відходів, робітникам доплачують за те, що вони приїжджають на роботу на велосипедах. Але ж при цьому ми продовжуємо нищити пальмові ліси!». «Природний» принцип управління ресурсами має один величезний плюс — суттєво зменшує затрати. Що у період «перезавантаження» дає країнам–претендентам, які вчасно поміняють алгоритми дій, випередити нинішні країни–лідери.
«Принципи екологічної економіки неодмінно будуть впроваджені в усіх країнах. І ті держави, які пройдуть цей шлях раніше, будуть заможнішими та впливовішими на світовій арені, — сказав «УМ» голова Міжнародного фонду «Скорочення ризиків» Володимир Костерін, який нещодавно виступив організатором презентації книги Гюнтера Паулі. — Реформи в Україні мають бути спрямовані на екомодернізацію та інноваційний розвиток. А політики в ідеалі мають брати на себе зобов’язання за їх результати».
Деякі країни, до речі, вже давно отримують прибуток від застосування норм «синьої економіки». Скажімо, будинки, зведені за ідеологією легендарного скандинавського дизайну. Кожен, хто бував у Стокгольмі, звернув увагу, наскільки неординарно виглядають його новобудови. «Дослідивши термітники, для яких характерне чітке управління входом і виходом повітря, архітектори застосували ці «підказки» природи під час будівництва школи Лаггарберг у місті Тімра, що на півночі Швеції, — розказує Паулі. — Відтак вдалося без застосування жодних енергоносіїв збільшити температуру в приміщеннях на 8 градусів». Якщо раніше влада Швеції платила людям гроші, щоби вони оселялися у Темрі, то торік 300 мешканців переїхали сюди добровільно.
На думку вченого, українці не зовсім правильно оцінюють свій природний потенціал: вкладають великі кошти у вітроенергетику, натомість нехтують енергією річок. «Між іншим, вода, що тече зі швидкістю 15 км/год., дає стільки енергії, скільки вітер при зовсім шаленій швидкості — 380 км/год.», — каже дослідник і наводить приклад Бутану: ця маленька країна без жодної дамби виробляє 10 ГігаВатт електроенергії.
