Саша — не радість, але наша

      З південноамериканського Еквадору, де проводився конкурс «Міс Всесвіт-2004», повернулася українська делегатка Олександра Ніколаєнко — професійна моделька, ведуча «Погоди» та «Шанс Model.UA» на «Інтері». Як відомо, Саша не увійшла навіть у число 15 фіналісток, хоча на шляху до основного конкурсу здобула звання «Міс купальник» і вагу нібито фаворитки. А от у боротьбі за титул «Міс фотогенічність» Саші змагатися не довелося — її просто не включили до числа  дівчат, які боролися за таке визнання. Навіть сувенір від «Міс України» зайняв лише «почесне» 67-ме місце серед 80 можливих. І в конкурсі національних костюмів ми пролетіли, як фанера над Еквадором... А яке цікаве, а головне — сексуальне вбрання із соняшником на правій груді, мінімумом тканини й великою кількістю стрічок пошила Саші дизайнерка Дорожкіна! Словом, радіти ні з чого. Проте сама Саша запевняє, що вона не винна. На позавчорашній прес-конференції у Києві Саша заявила, що насправді на «Міс Всесвіт» велику роль відіграє статус держави, те, як до неї ставляться в Європі і світі. Тому дівчина, мовляв, може бути ну дуже гарною, але якщо до її країни в журі ставлення негативне, то вже нічого не вдієш...

      «Насправді в цьому конкурсі багато суб’єктивності, — розповідає Саша. — Ніхто не знає, за якими критеріями оцінюють моделей. Ось, наприклад, конкурс народних костюмів. Його виграла «Міс Панама». Я нічого не маю проти Панами, але її костюм за сценою підтримувало четверо чоловіків, і, як потім було написано в газетах, він нічого спільного не мав із народним. Так само й «Міс Еквадор», яка зайняла одне з призових місць. У неї сукня була з троянд. Так, Еквадор славиться рожевими трояндами, але це був не народний костюм. Тому мій програш цілком зрозумілий. Коли ми з модельєром Діаною Дорожкіною готували мій костюм, то намагалися, щоб він якнайбільше був схожий на народний, зручний і легкий...»

      Сергій Матяш, президент конкурсу «Міс Україна», який відправляв панну Ніколаєнко на «Міс Всесвіт», каже, що поразка Саші насправді є... перемогою: «До нас підходили американці, які приїхали вболівати за Сашу! Уявляєте, ми не мали ні прес-центру, нічого, а люди називали нам цілком конкретні американські видання, де були розміщені Сашині фотографії та інформація про неї». Щоправда, назв тих американських видань пан Сергій так і не пригадав. Саша теж не змогла. Але, як запевняє дівчина, це тільки тому, що за дуже великою кількістю вражень «другорядна інформація стирається».

      Наприклад, коли Олександра приїхала в Еквадор, їхній літак оточили ряди військових. Саша зізнається, що навіть злякалась — може, в країні воєннi дії? Виявилося, це почет, який має проводити кожну учасницю в її персональному автобусі до готелю. «Були й неприємні ситуації, — пригадує Ніколаєнко, — коли мене й «Міс Росію» організатори звинуватили в тому, що ми палимо. І змушували прибирати недопалки. Але я ніколи в житті не брала цигарки до рота, тому мене така несправедливість дуже обурила».

      «Найбільше ж, — говорить скромна Олександра, — мені сподобались еквадорці. Та й я їм теж. Крім великих конкурсів — костюмів, сувенірів, — були ще й маленькі — на краще обличчя, сексапільну фігуру, гарне волосся. Мені було дуже приємно, що еквадорці визнали мене найсексапільнішою і довго не відпускали з подіуму. Я впевнена, що полюбилася багатьом. А титули — якось іншим разом».