Спершу згадаймо, що світ почав перехід на новий календар, за яким живе і нині, з 1582 року завдяки реформі Папи Римського Григорія ХІІ. До того часу літочислення велося за юліанським календарем, запровадженим ще Юлієм Цезарем 45 року до н. е. за порадою грецького астронома Созігена. Цезаревий календарний рік мав 365 днів, 5 годин, 49 хвилин і 46 секунд, тобто, як з’ясували пізніші науковці, був довшим за справжній сонячний рік на 11 хвилин 14 секунд. «Зайва» доба набігала за 128 років. Отже, за півтора тисячоліття людство відставало від реального астрономічного часу на цілих десять діб! Реформа Папи Григорія ХІІ саме мала на меті ліквідувати цю похибку.
Та Земля продовжує крутитися. І григоріанський календар також уже застарів. Учені порахували, що його треба буде змінювати 2100 року — саме тоді «набіжать» повні чотири «невраховані» доби. Чому так?
Річ у тім, що високосним вважають кожен четвертий рік, окрім тих, порядковий номер яких ділиться без остачі на 100, але не ділиться на 400. «Різниця між двома літочисленнями в тому, що всі роки, які кратні ста, за юліанським календарем мають бути високосними, а за григоріанським — невисокосні. Тому «зайвий» день маємо в 1700, 1800 та 1900 роках, — пояснює доктор фізико–математичних наук Максим Стріха. — Проте такий день «не набіг» у 1600 і 2000 роках. Вони кратні 400, тож були високосними. Відповідно, наступний «шанс» після 1900 року отримати невраховану добу земляни матимуть аж у 2100–му».
Юліанський календар теж мав високосні роки. Тільки тривалість місяця лютого становила не 29 днів, як у «звичайний» рік, а 30 днів.
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
