«Посидьте» до 2015–го

Шість годин зачитувала вирок колишньому главі МВС Юрію Луценку колегія суддів на чолі з Сергієм Вовком. Що й казати, навіть менш досвідчений, але від цього не менш одіозний носій мантії Родіон Кiрєєв хоча й пітнів, але зачитав вирок Юлії Тимошенко у жовтні минулого року втричі швидше. Дива не сталося: влада не скористалася можливістю засудити Луценка умовно й випустити його на волю вже сьогодні. А те, що такий варіант пророблявся до останнього, не викликає сумнівів. Навіть зачитуючи резулятивну частину, молода суддя Царевич запнулася на оголошенні терміну «колючки» для Луценка. Про те, що «термінатора» засуджено до чотирьох років позбавлення волі, присутні дізнаються лише через десять хвилин — судді, небачене діло (!) — весь цей час радитимуться щодо строку...

Юра на авто та у клітці

Підтримати Юрія Луценка до будівлі Печерського райсуду столиці, що по вулиці Гайана, 4, учора прийшло лише близько шести десятків активістів БЮТ та «Народної самооборони». Та пікетувальники вирішили «брати» не числом, а креативом: на засніженому лобовому склі ледь не кожної припаркованої поруч іномарки людські пальці швидко виводили великі написи «ЮРА!», а гасла підтримки екс–міністру скандували так голосно, що «збавити гучність» їх особисто просив рідний брат екс–міністра Сергій Луценко.

Натомість ледь не втричі чисельніша за пікетувальників аудиторія намагалася потрапити з вулиці до судової зали, щоб почути вирок екс–міністру. Журналісти, народні депутати, представники посольств європейських країн ще з восьмої ранку утворили величезну чергу на вході до будівлі суду. Щільних міліцейських кордонів на підходах, як під час процесу над Тимошенко, не було. Утім маленька задушлива зала (в якій встановили ще й огорожу) умістити всіх охочих не могла — сюди потрапили лише учасники процесу, родичі підсудного та півсотні найспритніших журналістів. Але ще більша кількість дипломатів, репортерів та нардепів, пройшовши рамку металошукача на вході, створили неабияку «пробку» в коридорі другого поверху.

Утім вони небагато втратили: почути, що саме бубонять під ніс судді, які по черзі читали вирок iз понад сотні сторінок, могли лише адвокати та прокурори, які перебували найближче до колегії. Присутнім лишалася тільки «картинка» дійства, тоді як усі охочi переглянути пряму трансляцію по телебаченню чи в iнтернеті схопили облизня: в останню мить керівництво суду заборонило підключити кабелі телевізійникам. Із невідомих причин у цей же час «ліг» сайт «Народної самооборони», на якому також обіцяли пряму трансляцію з зали суду.

Сам підсудний перебував у доброму гуморі: жартував, коментував окремі фрагменти вироку і просив головуючого Сергія Вовка читати голосніше, а ще — обіймав дружину через ґрати і запевняв присутніх, що почуває себе, «як на Майдані у 2004 році». Старший син Луценка — Олександр, опинившись через тисняву в тісному колі журналістів, фотографував усе навколо на свій iPhone.

Як сніг зійде...

У цей же час кілька опозиційних нардепів, що не потрапили до зали, грілися у розташованому неподалік закладі «Кофе Хауз». Поруч у супермаркеті накупили пакет продуктів для колег два бійці «Беркута» — лише один мікроавтобус цього спецпідрозділу міліції розмістився за двадцять метрів від суду.

Під час першої перерви в засіданні Юрій Луценко заявив, що не сподівається на виправдувальний вирок суду і припускав, що суд дасть йому той термін «колючки», про який просили прокурори. Натомість брат екс–міністра Сергій Луценко все–таки сподівався на виправдання.

Свій прогноз був у заступника голови партії «Батьківщина» Олександра Турчинова, яким він поділився з активістами на вулиці. «Ми все ж таки сподіваємося, що йому дадуть умовний термін iз випробуванням, — сказав «сірий кардинал» БЮТ. — Влада може випустити Луценка на волю з випробуванням, щоб покращити свій імідж в очах Заходу й надалі тримати за ґратами Юлю».

За кілька годин процесу пікетувальники неабияк додали креативу, звідкілясь узявши «веселі картинки» та навіть костюми: Турчинова оточили жіночки з двосторонніми плакатами з яскравими карикатурами на діючу владу. Неподалік стояв персонаж у масці вбивці з культового фільму жахів «Крик», що тримав у руках картонну косу смерті з написом «Владо, я прийшла за тобою!». Людей найбільше цікавило, коли ж опозиційні вожді поведуть за собою народ проти влади. Жіночка, яка тримала у руках плакат із написом «Урвався в людей терпець! Януковичу кінець!», запитала напряму: «Коли ж перестанемо скандувати, а почнемо діяти?». Перш ніж піти в супроводі охорони у своїх справах, пан Турчинов оглянув кілька десятків своїх змерзлих прихильників і лаконічно відповів: «Як сніг зійде — всі підемо!».

Подарунок Януковичу

Перш ніж зачитати резулятивну частину вироку, колегія суддів знову оголосила перерву. Інтрига збереглася, але прогнози самого Юрія Луценка, його брата Сергія та Олександра Турчинова не справдилися. Резулятивну частину почала зачитувати суддя Оксана Царевич, відтак «суд вважає повністю доведеною вину Юрія Луценка», хоча обставин, які б обтяжували його вину, не встановив. Як пом’якшувальна обставина екс–міністру слугує те, що він «раніше не притягувався до відповідальності, є утримувачем неповнолітніх дітей, має державні нагороди та критичний стан здоров’я». Суд також постановив стягнути з Луценка як цивільний позов на користь МВС понад 643 тисячі гривень, а з його водія Леоніда Приступлюка 294 тисячі гривень на користь Пенсійного фонду.

І вже коли суддя Царевич мала озвучити термін покарання, вона несподівано почала радитися із головуючим Вовком. Останній iз незрозумілих причин та без будь–яких пояснень оголосив перерву на п’ять хвилин! Через десять хвили вирок уже дочитував суддя Сергій Вовк: Юрія Луценка засуджено до чотирьох років позбавлення волі (на півроку менше, ніж просила прокуратура) з конфіскацією особистого майна. Екс–міністра також позбавлено першого рангу державного службовця та заборонено обіймати посади, пов’язані з організаційно–розпорядчими та організаційно–виконавчими функціями підприємств, організацій та установ усіх форм власності, протягом двох років. Колишньому водію міністра Леоніду Приступлюку суд відміряв три роки позбавлення волі з відтермінуванням на два роки.

Захист Луценка вже планує оскаржити вирок Печерського райсуду впродовж п’ятнадцяти діб. Тим більше що Феміда, на думку адвокатів та їхнього підзахисного, взагалі не врахувала покази свідків, надані ними в судовому засіданні, не вивчила докази, дослідження результатів експертиз, а лише «дослідила те, що було написано прокуратурою в обвинувальному висновку».

Особисто Луценко, який уже відбув за ґратами більше року, вважає свій вирок подарунком Віктору Януковичу до другої річниці його президентства. «Я думаю, після цього — голосно чи неголосно — звучатиме: любий Вікторе Федоровичу, вітаємо вас iз другою інавгурацією, — пожартував Юрій Віталійович. — Таким вироком сьогоднішній режим показав свою скору смерть. Критичні точки — боязнь правди і командної демократії, якщо опозиція буде це знати і скористується цим, режим буде повалений».

На завершення відбулася невеличка штовханина між опозиційними нардепами на чолі з Турчиновим, які намагалися потрапити до зали суду, та бійцями «Грифона» і «Беркута». Перемогла молодість...

ДО РЕЧІ

Федеральний суд округу Колумбія відхилив позов Юрія Луценка до Генпрокурора Віктора Пшонки, його першого заступника Рената Кузьміна та інших співробітників прокуратури через технічну помилку. Однопартійці екс–міністра сподіваються, що після виправлення помилки суд поновить позов уже сьогодні. Американський адвокат Луценка Кен МакКалліон пояснив: «У зв’язку з адміністративною помилкою наш офіс не був поінформований у електронному вигляді або поштою про рішення суду подати звіт по цій справі. Ми поговорили з клерком суду, незабаром ці проблеми будуть вирішені».

ДОВІДКА «УМ»

Колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка бійці спецпідрозділу СБУ «Альфа» затримали 26 грудня 2010 року, коли він вигулював собаку біля власного під’їзду на столичному Печерську. Суд задовольнив подання слідчих про утримання затриманого під вартою. З того часу лідера «Народної самооборони» утримують у Лук’янівському СІЗО — загалом уже чотирнадцять місяців. Два місяці — з квітня по травень 2011 року — Луценко голодував у камері на знак протесту проти подовження терміну його арешту. Досудове слідство у справі Луценка тривало п’ять місяців, судовий розгляд — понад дев’ять місяців (суддівська колегія Печерського райсуду столиці на чолі з Сергієм Вовком розпочала процес наприкінці травня 2011 року).

Слідчі Генпрокуратури інкримінують екс–міністру заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, перевищення влади або службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки, i зловживання владою, здійснене працівником правоохоронного органу. Зокрема, Луценку закидають, що він нібито незаконно оформив на службу в Департамент оперативної служби МВС свого водія Приступлюка, сприяв його просуванню по службі, організував зарахування водієві громадянського стажу до стажу служби, що збільшило грошові виплати останньому.

За іншим епізодом екс–міністра звинувачують у незаконному виділенні квартири Приступлюку, а за третім епізодом справи — у розтраті бюджетних коштів на святкування Дня міліції у 2008—2009 роках.

Два тижні тому сторона обвинувачення попросила суд призначити Юрію Луценку покарання у вигляді чотирьох iз половиною років позбавлення волі з конфіскацією майна, позбавленням першого рангу державного службовця й позбавленням права впродовж трьох років обіймати організаційно–розпорядчі посади. Колишнього водія Луценка Леоніда Приступлюка прокуратура просить засудити до трьох років позбавлення волі умовно, до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавити рангу держслужбовця і звання майора.

Натомість адвокати Луценка переконані, що в цій справі немає ні факту, ні події злочину. Сам підсудний своєї вини не визнав і публічно пробачив єдиного свідка обвинувачення (свого колишнього першого заступника в МВС Михайла Клюєва), який дав свідчення проти нього. Загалом у суді допитано близько сотні свідків, ще кілька десятків свідків не з’явилися, тож у суді зачитали їхні свідчення, дані на етапі досудового слідства (сторона Луценка закидала прокуратурі залякування цих свідків й перешкоджання у їхньому публічному допиті у суді). Сам Юрій Луценко сподівається на виправдання лише Європейським судом iз прав людини. Для цього йому потрібно пройти апеляційну та касаційну інстанції в Україні.