Знову «двійка»

За даними Світового банку, зростання ВВП України в 2011 році становило 5,2%, натомість у країнах «нашої вагової» категорії — Китаї, Туреччині, Індії — оберти були й залишаються вищими: приріст валового внутрішнього продукту Китаю сягає 9,5%, Індії — 7,8%, Туреччини — 5,9%. «Минулого січня ми мали 7% внутрішнього зростання, а цього — лише 2%», — зазначає політолог, експерт із питань зовнішньої політики Олександр Палій, коментуючи другий рік перебування Віктора Януковича на посаді Президента. Два роки тому, 25 лютого 2010–го, лідер Партії регіонів вступив на посаду, прорвавшись на інавгурацію в парламент через символічно зачинені двері сесійної зали.

Приріст ВВП — один із небагатьох чинників, які може записати собі в актив влада Януковича. При цьому демократії в Україна стає дедалі менше, те саме — і з прогнозованістю дій державного керівництва. В останній рік завдяки «наведенню порядку» про Україну заговорили як про державу, яка здатна повернути на шлях авторитаризму, вважає політолог, керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак. Кадрову політику, яку проводять на Банковій, експерти називають не прогнозованою. «Верховна Рада перетворилася на виразника волі Президента, а Кабмін став «хлопчиком для биття», — зазначає Шлінчак.

Оглядачі відзначають, що на другому році президентства Януковича на політичну арену вийшла впливова група під умовною назвою «Сім’я», яка є найближчою до Президента, — це його сини, інші родичі, найближчі бізнес–партнери, «касири» тощо, «і не сьогодні–завтра ми станемо свідками внесення на посаду Прем’єра кандидатури нинішнього голови Нацбанку Сергія Арбузова. «А в нормального Президента «сім’єю» має бути вся країна», — зауважує Олександр Палій.

Експерти звертають увагу й на таке: слово «реформи» в пропагандистському лексиконі влади замінюється на «модернізацію» та «оновлення».

Утім один ефективний для себе крок влада таки зробила — вона максимально роздрібнила опозицію, через це вся опозиція здається якоюсь несправжньою, вважають політологи, опитані вчора на «круглому столі». «Ми вже не знаємо, хто з політичних сил є реальною опозицією до влади, — каже Віктор Шлінчак. — Натомість сама влада остаточно втратила імідж демократів. Хоча донедавна про Україну говорили як про потенційну демократичну країну».

Коментуючи посадку Юлії Тимошенко за ґрати, Віктор Шлінчак відзначив, що такий крок «не дуже зіпсував рейтинг Януковича, бо значна частина суспільства це підтримує». Водночас Президент міг би поліпшити свій імідж, «якби після вироку по–джентльменському помилував» лідерку опозиції. «Але рівень інстинктів тих, хто у владі, не дозволяє вдовольнитися моральною перевагою. Їм потрібно бачити людину в клітці», — сказав експерт.

Щодо міжнародної політики, то вона в нас така ж не прогнозована, як і внутрішня. За словами пана Шлінчака, «адміністрація Президента Януковича постійно шукає контакт із Сполученими Штатами». Завершивши переговори з Євросоюзом про асоціацію й не отримавши цієї асоціації, Україна зупинилася напівдороги між ЄС і Митним союзом iз Росією. За інформацією Інституту світової політики, звільнення першого віце–прем’єра Андрія Клюєва, який зарекомендував себе в Брюсселі як «людина слова», викликало серед єврочиновників певний шок. Тепер цей напрям очолюватиме Валерій Хорошковський, відомий своїми проросійськими поглядами.

При цьому навіть влада Януковича — як і його попередники Ющенко й Тимошенко — веде з Москвою «війну» на енергетичному фронті. «Продовження «холодної війни» з Росією дає відчуття, що вирішення газового конфлікту мирним шляхом не існує, — зазначає Шлінчак. — Сторони не знаходять згоди у схемах приватизації газотранспортної системи — кожна країна тримається своєї лінії».

СУСІДИ

Україна втратила темп на шляху євроінтеграції. Про це, підбиваючи підсумки перших ста днів свого нового уряду, заявив учора прем’єр–міністр Польщі Дональд Туск. «Це пов’язано із внутрішніми подіями в Україні, з певними стандартами, зокрема з тим, що Україна не пристосовується до сподівань щодо неї, викликаних Угодою про асоціацію з ЄС», — сказав глава уряду РП. За його словами, «є таке відчуття, що цей процес (інтеграції України до ЄС) завмер. Під час головування Польщі в Євросоюзі (у другому півріччі 2011 року. — Ред.) усі мали багато енергії; здавалося, що й у Києві цієї проєвропейської енергії було значно більше. Натомість тепер ми можемо говорити про виразний регрес, якщо йдеться про наближення України до Європи», — цитує Дональда Туска «Радіо «Свобода».