«Рецепти настоїв бачу уві сні»

23.02.2012

У хаті Людмили Волос, яка живе у селі Вівся Чемеровецького району на Хмельниччині, завжди пахне травами. Збирає жінка сировину з весни аж до пізньої осені. А допомагає травниці десятирічна онучка Христинка, якій передає свій досвід, як колись їй — рідна бабуся.

П’ятнадцять років Людмила Володимирівна працювала заготівницею лікарської сировини, запам’ятовувала фармакологічну дію кожного корінця.

«Коли ще не зналася на травах, отруїлася грибами, — пригадує Людмила Волос. — Мене забрали до лікарні на крапельниці. І сниться мені, що потрібно вийти на луг і назбирати дванадцять трав, зробити відвар i випити. Тоді й сама одужаю, і знатиму, як людям допомогти. Так я й зробила. Недугу як рукою зняло. Тим цілющим відваром не раз рятувались і рідні, і сусіди. Так я і почала допомагати людям. Та відчувала, що не вистачає медичних знань. І поїхала вчитися у Київ, на курси народної і нетрадиційної медицини».

Тепер Людмила Волос — дипломований фітоцілитель. Її диплом завірено Комітетом iз народної і нетрадиційної медицини Міністерства охорони здоров’я. Утім, упевнена жінка, так і має бути у справжніх травників. Нині до неї часто звертаються по збори трав для лікування  захворювань щитовидної залози, нервових, гінекологічних, урологічних хвороб, передміхурової залози та  навіть безпліддя.

Телефон травниці: (067) 109–17–86.

Зазвичай, травниця починає лікування з очищення організму. Для цього готує особливий збір, який виганяє шлаки, очищує кишечник, судини, сечостатеву систему, зміцнює імунітет. Пити такий чай потрібно півмісяця, потім на такий самий період зробити перерву. Чистити організм клізмами пані Людмила категорично не радить, бо вони вимивають корисну флору. Травниця також не радить пити лікувальні чаї по три–чотири місяці поспіль, щоб організм не звикав. Краще приймати настоянки чи відвари за такою схемою: сім днів п’єш лікувальний збір, потім на п’ятнадцять робиш перерву.

«Моє перше знайомство з Людмилою Волос вiдбулося по телефону. Чітка відповідь на моє запитання: «Чи знаєте ви про синдром апное?» мене здивувала. У моєму випадку — це був результат невдалої анестезії при оперуванні апендициту. Я відчувала раптову зупинку дихання, порушилися кровообіг та кровопостачання всіх внутрішніх органів. В обласній лікарні, де я пройшла ретельне обстеження, винесли вердикт — життєва залежність від медпрепаратів. Через вісім місяців лікування у Людмили Волос за схемою я пройшла повторне обстеження. І ось результат: нормалізувався тиск, зникла задишка, рівень холестерину знизився до норми, підвищився гемоглобін».

Зоя  ЛУКАШАК, 58 років

с. Морозів Дунаєвецького району

Хмельницької області.

Тел.: (097) 325–79–32

 

Лариса ПАХОМОВА