За мову й історію — горою

22.02.2012

Під завісою повної таємничості в Міністерстві освіти з’явився проект типових навчальних планів для 5—9 класів, згідно з яким планувалося скоротити кількість уроків української мови і літератури, а предмет «Історія України» взагалі мав зникнути як такий — розчинитися в дисципліні «Всесвітня історія». Про це повідомило «Дзеркало тижня». За інформацією видання, відповідний наказ уже підписаний міністром освіти Дмитром Табачником і офіційно зареєстрований під № 93 від 01.02.2012 року. З новими типовими навчальними планами для середньої школи мало можливість ознайомитися дуже вузьке коло лояльних до міністра педагогів, та й то під грифом «Проект», зазначає видання.

У понеділок міністр освіти намагався відхреститися від існування таких намірів. Він запевнив, що iсторiї України «нiчого не загрожує». «Жодних скорочень годин, вiдведених на вивчення як iсторiї України, так i всесвiтньої iсторiї, не вiдбувається i не передбачається», — сказав він. За словами Дмитра Табачника, згiдно з новим навчальним планом, мiнiстерство має намiр ввести з п’ятого класу вивчення другої iноземної мови, а також збiльшити кiлькiсть годин на природничо–математичнi дисциплiни. Міністр повідомив, що робоча група, яка складає навчальнi програми, розробила три варiанти навчального плану. Згiдно з першим, планується взяти по пiвгодини з рiзних предметiв, щоб збiльшити години на вивчення iнформатики та другої iноземної мови.

Другий варiант — скоротити варiативну частину, яку мають право обирати школи (музика, музична культура, художня культура). Третiй варiант перед­бачає збiльшити загальну кiлькiсть годин навчання, що, на думку мiнiстра, є додатковим фiнансовим навантаженням, а також перенавантаженням для учнiв. Табачник наголосив, що всi три варiанти розглядатимуть i обговорюватимуть у мiнiстерствi, а також спiльно з мiсцевими управлiннями освiти.

Водночас екс–заступник міністра освіти Дмитро Полянський сказав «УМ», що бачив проект, на який посилається «Дзеркало тижня». І здивований секретністю довкола нього, адже «ніколи такі документи, як типово–навчальні плани, не приймалися утаємничено». «Це завжди було предметом дуже гострих дискусій і зіткнення різних думок. І я думаю, що не остання причина в тому, що ця тема викликала в суспільстві таке збурення, це те, що міністерство зловили на «гарячому», — каже Павло Полянський, — що такий суспільно–резонансний документ був підготовлений без попереднього обговорення. Навіть iз плану громадських обговорень, який є на сайті МОН, видно, що таке обговорення і не передбачалося, адже там цього документа немає».

Водночас виправдання міністра не надто переконали суспільну думку. Лідер громадської ініціативи «Оновлення країни» Валентин Наливайченко заявив, що у разі появи такого наказу він разом з опозицією вимагатиме його скасування. «Ми мобілізуємо громадські організації, вчителів і батьків і вимагатимемо його скасування», — сказав політик. Наливайченко вважає, що настав час «антитабачної кампанії», до якої має долучитися вся патріотична громадськість, а не тільки студенти. «Українофоб та кремлівський агент Табачник не повинен керувати українською освітою», — переконаний Валентин Наливайченко. Також фракції БЮТ та НУНС у понеділок зареєстрували в парламенті постанову, в якій рекомендують Президенту звільнити міністра освіти. Аналогічне звернення до керівництва держави направить і Тернопільська облрада за ініціативою її голови Олексія Кайди. Навіть товаришка Табачника по біло–блакитному табору Ганна Герман, яка давно недолюблює міністра освіти, в коментарі радіо «Свобода» сказала: «До цього треба ставитись по–філософськи і досить спокійно. По–перше, Табачник, як і Валуєв, не вічні. А по–друге, така є ментальність українського народу... Така вже природа українців, що, коли їм забороняти, то вони краще будуть за це боротись. Тому я не знаю, чи ці смішні ініціативи нинішнього Міністерства освіти матимуть той ефект, на який розраховують їхні ініціатори».

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>