Національний відбірковий конкурс «Євробачення–2012» продовжив традицію великих та малих скандалів, закладену ще від інциденту з «Гринджолами». Своє невдоволення рішенням журі, яке не оцінило «зомбі–шоу» Макса Барських, ще на етапі півфіналу озвучив Алан Бадоєв (але тоді співак переміг у голосуванні на порталі say.tv, а отже, як і переможці «Шоу №1», гурт «Нереальні», автоматично потрапив до фіналу). Едуарда Романюту ЗМІ звинуватили в плагіаті, оскільки він виступав із піснею, яку свого часу рідною мовою виконував іспанець Давід Бісбаль. Участі в нацвідборі позбавили Олексія Матіаса, адже серед суддів у півфіналі був його продюсер Влад Багінський. Та, певно, найбільшу увагу до себе привернула юна Рената Штіфель. Інтернет «запавутинили» чутки про те, що переможе саме ця дівчина... завдяки заможним батькам.
«Я мав розмову з трьома продюсерами, серед них і Гайтанин — Едуард Клім, які говорили, що не бачать сенсу брати участь у конкурсі, оскільки переможець уже відомий. Однак ми забезпечили чесність. Цього року найбільший скандал — це те, що скандалу немає», — хвалився заступник генерального директора НТКУ з міжнародних і музичних проектів Валід Арфуш. Аби запевнити українців у прозорості відбору, а цього разу 50 відсотків голосів учасникам давали глядачі, а 50 — члени журі, список останніх оголосили перед початком конкурсу. Цього року виступи конкурсантів оцінювали Єгор Бенкендорф, Валід Арфуш, Юрій Рибчинський, Семен Горов, Марія Манюк, Рудольф Кірнос, Олена Мозгова. А з одного номера телефону можна було надіслати лише одне смс–повідомлення.
Таким чином до нацвідбору, що проходив 18 лютого, дістався 21 виконавець. Більшість співали англійською, дехто — російською, й лише Уляна Рудакова віддала перевагу українській пісні. Кожен намагався привернути до себе увагу претензією на шоу, а також незвичними для «Євробачення» стилями музики, зокрема поп–класика чи лаунж.
«Це наш перший конкурсний досвід, але він був колосальним, хоча й вимагав неабияких енергетичних витрат. Ми зробимо висновки й прийдемо наступного року зi ще цікавішим виступом», — поділилася емоціями «по гарячих слідах» вокалістка гурту Treeorange Юлія Волюм.
Хто ж став переможцем національного відбору, журналісти дізналися з перших нот прес–конференції: залунало Be My Guest (тобто «Будь моїм гостем», пісня наче закликає європейців приїхати наступного року на «Євробачення» в Україну). Таким чином до Баку від України поїде Гайтана, аби «запалити свій вогонь», адже саме під таким девізом проходитиме пісенний конкурс–2012.
Голоси призерів розподілилися наступним чином. Найбільше глядацьких балів отримала Рената — 5 114, однак її виступ низько оцінили судді. За Гайтану українці надіслали 3539 смс, а всі члени журі потішили її найвищими балами. «Мій продюсер сказав: «Просто вийди, пташко, і заспівай, як ти вмієш — від душі». Надалі працюватиму над шоу, адже Європа чекає чогось цікавого, гарного, сповненого родзинок. Тут я покладатимуся на досвідчених режисерів», — поділилася співачка.
Конкурсанти ж залишали залу з пригніченими обличчями, але хором зізнавалися, що вірять у прозорість відбору. «Мені сподобалося, як організували голосування, — поділилася з «УМ» виконавиця Шаніс, яка неодноразово брала участь у нацвідборах. — Усе відбувалося швидко й виглядало чесно, адже ми бачили, скільки конкретно балів отримав кожний виконавець і від журі, і від глядачів. Я вболівала за Гайтану, для мене вона свого часу була прикладом».
Втішена вибором України й співачка з досвідом «Євробачення» Альоша: «Гайтана від початку була однією з фавориток відбору, її пісня багатьом подобається, а ще цьогорічна переможиця готова до того, аби виступати на великій сцені».
Трек Be My Guest — запальний, легко запам’ятовується, i автору цього матерiалу трохи нагадує стиль синглів діджея Девіда Гетти. Номер Гайтани також справив приємне враження, хоча родзинок до нього ще треба додати. Цілком можливо, що на конкурсі чимало виконавців спiватимуть щось подібне. Нам же залишається сподіватися, що 24 травня в другому півфіналі, куди Україна потрапляє одразу, а потім — дай Боже — і 26 травня у фіналі Гайтана таки навчить усю Європу її «танці танцювати».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
