Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У своїх репортажах iз Берлінського кінофестивалю голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач час від часу скаржиться, чом би ось таку гарну ідею, взяту за основу в такому–то фільмі на Берлінале, та й не втілити в українському кіно, тим паче що ґрунт соціальних конфліктів у нас «благодатний» — устигай тільки знімати. Те саме можна сказати й про фільм «Прислуга» (The Help) — американську соціальну драму, зняту режисером, що тільки вчиться, Тейтом Тейлором і номіновану на кілька престижних нагород США та Великої Британії (хоча великого врожаю фільм не зібрав).
В основі картини — роман про расовий конфлікт між білими багатими господинями американського Півдня та їхніми чорними служницями. Дія відбувається у провінційному містечку на початку 1960–х. Дія мого умовного фільму відбувалася б в Україні початку 2000–х: біла жінка, власниця квартири у так званому «будинку бізнес–класу» гнобить іншу білу жінку, консьєржку в цьому ж будинку, щоб та прибрала лайно за її песиком. Жодної расової дискримінації. Суто соціальний конфлікт. Автори ж фільму «Прислуга» б’ють по емоційних рецепторах глядача не по–дитячому: палітра сприйняття поділена лише на два кольори, чорний і білий: ті, що чорні, — хороші, ті, що білі, — на 99% покидьки. Прийом грубуватий, проте дієвий, у сприйнятті персонажів не помилишся.
На початку картини словами чорного пастора озвучуються три основні заповіді фільму. Перша: хоробрість — це не просто сміливість. Друга: бути хоробрим — це чинити правильно, навіть попри слабкість нашої плоті. Третя: якщо любиш свого ворога — ти вже переможець. Відповідно діє головна героїня Ейбілін (Віола Девіс), афроамериканка, яка все своє життя присвятила вихованню чужих дітей i служінню в білих сім’ях, а коли їй загрожує остання втрата — втрата гідності, жінка починає боротьбу. На допомогу їй приходить біла дівчина, журналіст–початківець Скітер (Емма Стоун), готова описати історії знущання білих мем над чорними служницями. Крім Скітер, у фільмі є ще одна позитивна «блідолиця» — недалека, але багата Селія (Джессіка Честейн). Ага, ще — президент Джон Кеннеді, але його вбивають посеред картини.
Простенький, проте все ж правдивий сюжет прикрашений пікантними деталями, відповідальність за які лежить здебільшого на Октавії Спенсер, що грає невгамовну оптимістку Мінні. Як не прикро визнавати, але на її тлі прекрасна Джессіка Честейн просто губиться серед інших акторів другорядного плану: надто багато манірності і штампів. Схоже, золотоволоса красуня ще не готова створити яскравий образ без допомоги хорошого вчителя, як це було у постановці Аль Пачіно, де вона грала Саломею.
Дивним чином фільм, що закликає до християнської любові і всепрощення, настирливо — 25–м кадром — вселяє думку громадянської непокори. Крім Октавії Спенсер, це ще один привід, щоб переглянути фільм.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>