Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Скандальний законопроект №9690 «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям», запропонований групою депутатів на чолі з «регіоналом» Василем Горбалем, має хороші шанси розбитися об першу сходинку на своєму шляху до розгляду парламентом. Тобто бути відхиленим профільним комітетом Верховної Ради, у даному разі — Комітетом iз питань культури та духовності. Нагадаємо, йдеться про передачу частини об’єктів на території, зокрема, Києво–Печерської та Почаївської лавр у власність УПЦ Московського патріархату.
Проект документа ще не надійшов у Комітет iз питань культури та духовності, де переважають депутати від опозиції. «Можливо, надійде до середи, коли заплановано наше наступне засідання. Але шансів пройти наш комітет у цього законопроекту немає», — каже «УМ» представник «НУНС» Ярослав Кендзьор, який є заступником голови цього парламентського комітету. Рішення буде одностайним, упевнений Кендзьор, адже «всі розуміють, що не можна передавати такі визначальні історико–культурні пам’ятки одній iз конфесій».
«Утім, відповідно до регламенту Верховної Ради, навіть якщо Комітет не рекомендуватиме приймати такий законопроект і аргументовано доведе, чому він є неприйнятним і навіть шкідливим для держави, автори мають право винести його на голосування», — пояснює Ярослав Кендзьор, прогнозуючи, що саме так і станеться.
У Комітеті вважають, що мета проекту — не реституція, тобто повернення пам’яток церкві, як представляє це пан Горбаль, а насправді — приватизація. «Ми ставимо питання: а навіщо представники влади саме зараз, напередодні виборів, ідуть на це? Тим більше переконавшись, що лише поява законопроекту збурила частину суспільства, українську інтелігенцію? — розмірковує пан Кендзьор. — Гадаю, розуміючи свою тимчасовість і маючи більшість у Раді, яка за помахом руки Чечетова покірно голосує, вони хочуть провести приватизацію, зокрема, й цих культових для України пам’яток».
А що думає про передачу Київської лаври церкві «повпред» держави, тобто керівник Національного історико–культурного заповідника «Києво–Печерська лавра» Вікторія Ліснича? Уже три тижні як призначена на цю посаду, Ліснича свої думки приховує від мас–медіа. Досі не визначила свою позицію щодо того, куди в разі схвалення законопроекту переїдуть музейні цінності, чи будуть вони люб’язно подаровані церкві разом iз приміщеннями і правом власності? Учора «УМ» укотре не змогла отримати відповіді на ці питання. Отже, відсутність такий тривалий час відповіді на запити журналістів можна розглядати як відсутність і будь–якої фахової, посадової, громадянської позиції Вікторії Лісничої з даного питання.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>