У той час, як колеги по цеху торують звивисті дороги Криму, розважаючи відпочиваючих та зміцнюючи свій добробут, «Скрябін» готується до значно крутіших гастролей. І якщо все вийде, то вже в липні вирушить аж у самісіньку Америку, звідки надійшло «спецзамовлення» на «Еутерпу».
«На липень-серпень нас запросили до Америки, що цікаво — з «Еутерпою». Там вона живе на рівні якогось міфу... так що після того, як ми випустили «Альбом», ми трохи відпочинемо, і якщо вийде відкрити візи, бо то основна перепона, ми сядемо вдосконалювати матеріал «Еутерпи», — обережно, аби не зурочити, ділиться своїми планами Кузьма.
«Еутерпа», якщо хто призабув, — це один із «побічних» проектів Кузьми з яскраво вираженим етнічним акцентом. Наприкінці минулого року Кузьма навіть мав необережність порівняти «Еутерпу» з «Титаніком», мовляв, іти їй, бідолашній, на дно. Ідея оформити композиції на диску застопорилася через те, що матеріал потрібно було перезаписати, а у Кузьми не збереглися потреково записані частини. Але тепер «Скрябін» змушений буде якось вирішувати цю проблему.
До речі, якщо з «Еутерпою» та візами все складеться добре, навряд чи там, в Америці, Кузьма відмовить собі у приємності виконати «Спи собі сама», один з останніх своїх хітів, якому, хочеться вірити, заокеанські шанувальники «Скрябіна» симпатизуватимуть не менше, ніж «Еутерпі».
Часом буває так шо хочеш почути
Речi яких нiколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нiзвiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi
А їхнi очi твоїм говорять
Спи собi сама коли бiля тебе мене нема
Часом буває так
Шо в магазинi ти хочеш крикнути —
Ну в чому я винна
Тебе окидають розумiючим оком
Дуже болить хоча й ненароком
I ти ростеш старiєш вмираєш
А тої правди так i не знаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
