Кобзаревi — вiд великої родини

Належно вiдзначити 200–річний ювілей Тараса Шевченка — це справжній виклик для Української держави і кожного її патріота. Як на різних рівнях влади і суспільства відбувається підготовка до свята, котре ми вiдзначатимемо вже за два роки? «УМ» звернулася з цього приводу до Голови наглядової ради благодійного фонду «Велика родина» Віри Ульянченко. Свого часу вона розповідала нашим читачам про здійснюваний фондом конкурс кінопроектів на теми шевченкiани і пообіцяла запропонувати новi ініціативи.

— Користуючись нагодою, інформую, що 5 березня о 15–й годині в «Українському домі» відбудеться заключний етап нашого конкурсу кінопроектів до 200–річчя з дня народження Тараса Шевченка, — розповідає Віра Іванівна. —На розгляд журі будуть представлені ідеї сценаристів, що пройшли відбір у першому турі, та залучених до проекту режисерів, художників, музикантів. Буде цікаво, запрошуємо всіх.

Тепер щодо ширшого погляду. Ювілей Тараса Шевченка, без перебільшення, є світовою подією. Він є в календарі ЮНЕСКО, його вже готуються відзначати і в Росії, і в Казахстані, і в Канаді. Українська держава і нація мають належним чином вшанувати свого генія. Це питання не лише авторитету держави, це питання особистої гідності кожного українця. Власне, саме це почуття не дозволяє мені, які і всім учасникам і партнерам фонду «Велика родина», лише чекати на виконання прийнятих рішень Президента України чи Кабінету Міністрів. Ми хочемо не спостерігати за підготовкою, а бути творцями ювілею, шукати для цього нові можливості, доступні найширшому колу наших співвітчизників. Хочеться зробити так, щоб урочистості відбулися не лише в Києві, а й у різних куточках країни, і кожен міг зробити свій внесок у вшанування Шевченка.

Таким внеском могла б стати і робота художника, який творить образ за Тарасовими мотивами, і співпереживання небайдужих глядачів, і рішення громад про створення місць пам’яті й поваги.

Наприклад, від імені фонду я звернулася до міського голови Черкас Сергія Одарича. Батьківщина Великого Кобзаря буде в епіцентрі майбутніх святкувань, і цей факт вимагає їх активної підготовки. Дуже важливим символічним актом міської громади і її ради могло б бути перейменування міського парку 50–річчя Жовтня на Парк імені Шевченка. Благодійний фонд «Велика родина» в разі підтримки цiєї iнiцiативи готовий зробити свій внесок у розвиток даного об’єкту: організувати і провести арт–пленер «Шевченко. Присутність», який дозволить красиво і по–сучасному оформити декоративно–ландшафтний простір парку, залучити якомога більше людей до неповторного шевченкового світу.

Нашу програму проведення мистецьких проектів ми хотіли б поширити і на Херсон. Адже на Херсонщині є багато небайдужих людей, які радо включилися б до підготовки ювілею. У моєму зверненні до міського голови Херсона Володимира Сальда міститься пропозиція до міської ради — повернути міському парку ім. Леніна його історичну назву — Тарасо–Шевченківський.

Тепер мені хочеться через «Україну молоду» звернутися до громад Черкас і Херсона. Я переконана, що у цих містах і регіонах дуже багато шанувальників Тараса Шевченка. Вони радо підтримають нашу пропозицію. Адже про необхідність таких актів поваги і справедливості вже не раз говорилося.

Упевнена, що активна інтелігенція, підприємці, студентство, козацтво, представники всіх патріотичних політичних сил і громадських організацій підтримають наші ініціативи, активно включаться у підготовку ювілею і за­пропонують нові ідеї.

Зараз лунає багато закликів до розбудови і зміцнення громадянського суспільства. Політична філософія дає цьо­му поняттю різні визначення. Мені близьке те, що визначає його як здатність створити Подію з великої літери. Ювілей Шевченка може стати такою подією, яка засвідчить гідність і зрілість українського суспільства.