Чарльз Діккенс залишається для британців літературним богом, не менш культовим, ніж Шекспір. Тому вшанування 200–річчя від дня його народження ввійшло у список головних медійних новин учорашнього дня і обіцяє залишатися в них упродовж цілого року. Англійці навіть наважилися знехтувати заповітом письменника і поставити йому пам’ятник.
Як відомо, Діккенс зазнав слави та величезної популярності ще за життя. Напевно, тому у своєму передсмертному заповіті наклав заборону на спорудження будь–яких монументів «мені, великому». Проте міська рада Портсмута, рідного міста письменника, нещодавно затвердила проект пам’ятника, який має постати влітку цього року, передає «Рейтер». Щоб відтворити портретну та часову ідентичність, скульптор Мартін Дженнінг узяв старовинну світлину, на якій Чарльз Діккенс читає книгу своїм донькам Марі та Кері.
«Батько» таких літературних ікон, як Девід Копперфільд та Олівер Твіст, улюбленець англійських пролетарів і королів, Діккенс отримав учора лавину заслужених віншувань — церемонія у Вестмінстерському абатстві (там поховано письменника), ярмарка його літературних героїв, виставка в Музеї Лондона, аукціон, на якому було продано милі дрібниці, зокрема чорнильницю письменника (за 950 фунтів стерлінгів, між іншим!), літературні читання у всесвітній павутині і так далі, далі...
Письменник вікторіанської епохи, він умів звернутися зрозумілою мовою і до мешканців соціального дна. Адже Діккенс, народжений у багатій родині з аристократичним укладом життя, після банкрутства батька сам опинився в нижніх прошарках суспільства, зокрема йому довелося підлітком працювати на фабриці, де виробляли ваксу для чобіт. Та досить швидко він зумів підвестися зі злиднів і літературою заробив чималі статки. Він став класиком за життя. Кожен роман письменника детально й об’ємно відтворює побут, культуру, мову, звички вікторіанської епохи.
Чарльз Діккенс помер у 1870 році у своїй садибі, що в графстві Кент. Цікаво, що все домашнє майно він переписав на своїх слуг. Так опинилася на аукціоні і згадана вище чорнильниця. Славетний автор залишив недописаним роман «Таємниця Едвіна Друда», розв’язку його дофантазовували чимало авторів, а зараз екранізувала корпорація Бі–Бі–Сі.
За життя Діккенса вийшло друком три журнальнi випуски про розслідування смерті Едвіна Друда із запланованих дванадцяти; ще кілька уривків було знайдено в робочому столі письменника. Незакінчений роман Діккенса пробували екранізувати неодноразово — і в 1909 році, і в 1993–му. Тепер же Бі–Бі–Сі анонсує свою трисерійну телевізійну стрічку, яку обіцяє показати широкому загалу до кінця нинішнього року.
Великого письменника вшанують не тільки на його батьківщині, а й в усьому світі. Так, iз 8.00 учорашнього дня до 8.00 сьогоднішнього проходили всесвітні читання у «Твіттері», зініційовані Британською Радою. Шанувальники Скруджа та Олівера Твіста у 24 країнах почергово цитували різні твори мовою оригіналу, марафон не припинявся навіть уночі. Долучилися до цієї літакції й українці. Як розповіли «УМ» у Британській Раді, від «української сторони» зачитували уривки з роману «Одержимий» студенти–філологи, які вивчають англійську.
Один iз перших перекладів Діккенса російською, книга «Посмертні записки Піквікського клубу», була знайдена в 1855 році під Севастополем на місці однієї з баталій Кримської війни.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
