Вечір втрачених можливостей

Наша футзальна збірна, попри скромний статус внутрішнього чемпіонату, на міжнародній арені демонструє хороші результати. На семи попередніх єврофорумах «синьо–жовті» двічі вигравали «срібло», одного разу ставали четвертими. Власне, це найсильніша команда з усіх збірних України, що представляють ігрові види спорту. Цього тижня на чемпіонаті Європи в Хорватії наші хлопці обмежилися чвертьфіналом, як і на попередньому ЧЄ–2010. Це сприймається як невдача, хоча, скажімо, для збірної з «великого» футболу потрапляння в таку стадію змагань було б неабияким звершенням.

Незмінний тренер Геннадій Лисенчук перед Євро–2012 заявляв, що планує повернутися на п’єдестал. Після того як наша команда, складена головним чином із представників львівської «Енергії» та харківського «Локомотива», здолала груповий бар’єр, до медалей залишилося зробити два кроки. У чвертьфіналі необхідно було пройти господарів турніру — хорватів. Місцева збірна на континентальному форумі виступає лише вдруге, зірок із неба не хапає. При цьому хорвати мали великий зуб на українців, які, мовляв, нібито змовившись зі збірною Азербайджану, не дозволили їм пройти кваліфікаційний раунд чемпіонату світу–2012. «Картаті» були настільки ображені, що відмовилися потискати руки своїм візаві перед грою!

Таким було підгрунтя позавчорашнього протистояння в Спліті. Сюди, на узбережжя Адріатики, українські футзалісти перебралися із Загреба, де грали матчі у групі. Обидва міста в 2009 році приймали матчі світової першості з гандболу, тому мають чудові палаци спорту. Рекорд відвідуваності чемпіонатів Європи з футзалу (8 000 глядачів) було побито саме в Спліті. Тут, на 11–тисячній «Спаладіум арені», грала команда господарів. І позавчора ввечері «картаті» мали підтримку 9 800 фанів.

Українці постали дисци­плінованою командою, в якій немає яскравих зірок, проте є вміння карати суперників за помилки. На початку, щоправда, було видно, що підопічні Лисенчука хвилюються. Наші довго катали м’яч на своїй половині, не наважуючись загострювати ситуацію. Нечисленні вилазки до чужих воріт закінчувалися обрізками. Перебіг поєдинку змінив наш автогол: після прострілу м’яч залетів у ворота харків’янина Євгена Іваняка, влучивши в коліно львів’янина Дениса Овсянникова.

«За такої шаленої підтримки трибун непросто зосередитися. Проте нам удалося не тільки оговтатися від пропущеного голу, а й узяти гру під свій контроль», — сказав згодом Лисенчук. Наша команда зрівняла рахунок у середині другого тайму — відзначився Сергій Чепорнюк, ще один гравець «Енергії». І надалі перевага гостей лише зростала. Однак втілити її в другий м’яч українці не змогли ані в основний, ані в додатковий час.

«Ми переграли суперника повністю. Статистика ударів по воротах на нашу користь красномовна — 12:4 у площину, 19:7 — загалом. Єдине, що нам не вдалося, — це забити ще. Хоча моменти ми створювали й мали їх реалізовувати», — констатував тренер.

Головною перепоною був 25–річний голкіпер і капітан хорватів Іво Юкич, який відбив кілька «мертвих» м’ячів у ігровий час, а в серії пенальті парирував удари Кондратюка, Журби та Легчанова. Утiм це було нескладно, адже наші пробивали майже по центру воріт. Натомість «картаті» з позначки «стріляли» в «дев’ятки» без промаху.

На ЧЄ–2010 Україна теж вибула на чвертьфінальній стадії, програвши в післяматчевій «лотереї» Азербайджану. Наступна мета — чемпіонат світу в Таїланді, який відбудеться в листопаді. Аби туди потрапити, потрібно подолати бар’єр «плей–оф». Суперник стане відомий 11 лютого.

ТАБЛО

Чемпіонат Європи (Хорватія). Перші чвертьфінали

Румунія — Іспанія — 3:8

Хорватія — Україна — 1:1 (пен. — 3:1)

Голи: Овсянников, 18 (у свої ворота) — Чепорнюк, 30

Україна: Іваняк, Чепорнюк, Павленко, Легчанов, Овсянников, Замятін, Журба, Рогачов, Клочко, Кондратюк, Сорокін