Негативна енергетика, навіяна газом

Січнева поїздка Президента України в Давос змусила оглядачів говорити про те, що Віктора Януковича тримають у міжнародній ізоляції. Ще б пак: графік зустрічей глави держави з учасниками бізнес­форуму у Швейцарії був аж надто куцим. Із польським та азербайджанським колегами можна без проблем зу­стрітися і в будь­якому іншому місці, а справді впливові західні лідери Януковича в Давосі проігнорували. Тиждень по тому Віктор Федорович спробував поліпшити картину під час поїздки в Мюнхен на 48­му конференцію з питань політики безпеки — зокрема, за рахунок зустрічі з державним секретарем США Хілларі Клінтон. Поширюючи фотозвіт із цих переговорів, прес­служба Банкової вочевидь прагнула заявити про «дипломатичний прорив». Але цю бесіду навряд чи назвеш для Януковича приємною.

Лейтмотивом мюнхенських заяв Президента стали нарікання на скрутне становище України у зв’язку з газовими проблемами. «Ми зіштовхнулися з викликом, з яким навряд чи зараз зіштовхується будь­яка інша європейська країна. Згідно з украй невигідним для нас контрактом, Україна сьогодні повинна платити непомірно високу й економічно не обґрунтовану ціну за газ у 516 доларів США за тисячу кубометрів. При цьому ми повинні закуповувати удві­чі більше палива, ніж нам потрібно», — цитує главу держави відомча прес­служба.

У своєму виступі Президент висловив низку зауважень на адресу Росії. Зокрема, з приводу будівництва «так званих альтернативних маршрутів». «При імплементації енергетичних проектів визначальними повинні бути економічна доцільність і дотримання екологічних вимог, а не політичні інтереси окре­мих держав», — наголосив Янукович. Він порівняв виклики енергетичної безпеки з воєнними й зауважив, що в цьому контексті йдеться «про зобов’язання держав не зміцнювати свою безпеку за рахунок безпеки інших».

Віктор Янукович заявив, що за­для досягнення балансу між Україною, Росією та Євросоюзом офіційний Київ готовий іти на створення газотранспортного консорціуму. В інтерв’ю німецькій пресі Янукович відзначив, що розподіл активів міг відбутися за такою схемою: Росія та ЄС — по 33%, Україна — 34%.

Тема ув’язнення Тимошенко — як же «на Європі» без цього? Глава Держ­депу Хілларі Клінтон заявила, що США стурбовані вибірковим застосуванням правосуддя в Україні, й закликала Київ знайти спосіб для звільнення екс­Прем’єр­міністра. У свою чергу, Янукович укотре повторив, що покарання Тимошенко пов’язане з суворим законодавством, яке, не виключено, треба міняти. Він також запевнив пані Клінтон, що українська сторона не проти обстеження Тимошенко іноземними медиками.

Розмовляючи з журналістами, Янукович поскаржився, що процес євроінтеграції України пов’язали зі «справою Тимошенко». «У мене є всі моральні підстави сказати: все, що ми робимо зараз, є ефективною роботою, і єдиною перешкодою на цьому шляху в нас стало питання екс­Прем’єр­міністра Юлії Тимошенко», — визнав Янукович.