Наступного тижня Комітет опору диктатурі починає «ділити» мажоритарні округи по персоналіях. «УМ» довідалася, що «праймеріз» — про які так багато говорять — при цьому не буде. Бо дорого, громіздко й невигідно.
«У нас нема традиції»
Лідери опозиційних партій мають принести на засідання Комітету опору диктатурі, котре відбудеться вже наступного тижня, перелік пропозицій по кандидатах у мажоритарних округах. Відтак опозиційні політики встрянуть у найбільше випробування для своєї єдності... «На понеділковому засіданні КОДу було ухвалене рішення, що через тиждень розглядатиметься документ, який визначатиме принципи розподілу узгоджених кандидатів від опозиції в округах, — розповів «УМ» народний депутат від БЮТ Остап Семерак. — Відповідно, партії мають уточнити своїх кандидатів».
Пан Семерак вважає, що опозиція має якомога швидше назвати список кандидатур. «Не варто боятися називати прізвища. Опозиція хоче, щоб після наступних виборів депутати не стали «тушками». Якщо людина готова встряти у боротьбу, не боїться тиску й перекупу, то це ідеальна перевірка щодо порядності та принциповості кандидата», — вважає БЮТівець.
При цьому Семерак критикує ідею проведення «праймеріз» для визначення спільних кандидатів. «Проводити «праймеріз» або «квазіпраймеріз», як пропонують деякі кандидати, вважаю зайвим. У нас нема традиції. До того ж не ясно, як це робити, якщо в одному окрузі буде кілька кандидатів, і вони мусять змагатися за це опитування. Нема сенсу розпорошувати свої сили», — переконує нардеп.
«Ми хочемо уникнути «тушок»
«Праймеріз» — технологія, запозичена з американської виборчої системи. Потенційний президент США, перш ніж стати кандидатом, мусить заручитись підтримкою власної партії. В українських же реаліях пропонували застосувати цю технологію для того, щоб уникнути чвар при висуненні кандидатур.
На перший погляд, ідея непогана. Проте фахові соціологи виступили з критикою «праймеріз». Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що таке масове опитування буде складним для організації та дорогим (у кожному окрузі треба опитати тисячу респондентів); а результат може принести розчарування — значна кількість людей задовго до виборів може відповісти багатозначним «важко сказати», розрив між кандидатами може бути меншим за статистичну похибку...
Головним апологетом «праймеріз» виступив Віталій Кличко та партія «УДАР». Член політради «УДАРу» Наталія Новак сказала в коментарі «УМ», що технологія «передвиборів» допоможе вибрати найдостойніших людей. «Суспільство не хоче голосувати за «тушки». Не хочу, щоб повторився попередній досвід: керівництво партій сяде, поділить округи, призначить потрібних людей... Якщо ми хочемо перемагати, то маємо знати осіб, за яких хочуть голосувати люди», — вважає пані Новак.
Соратниця Кличка визнає, що ідея «праймеріз» потребує доопрацювання й погоджується з деякими зауваженнями соціологів. «Так, там є певні моменти... Але це не означає, що ми маємо відмовлятися від нових технологій, які дійсно можуть дати нам якісний парламент, а не такий, як завжди. Із чогось треба починати. Ще є час сісти за стіл переговорів і домовитись: про технологію, масштаби. У деяких регіонах навіть схема проведення «праймеріз» може бути різною», — коментує депутат Київради від «УДАРу».
«Нас не запросили»
Поки що ініціативу Віталія Кличка підтримали лише одиниці. Зокрема, голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко (він, кажуть, балотуватиметься за списком «УДАРу») і лідерка УСДП Наталія Королевська, котра нині перебуває у стадії переговорів із тим же Гриценком.
Серед прихильників є й голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко. Щоправда, в його випадку є певний нюанс. Як писала «УМ», пан Наливайченко планує балотуватися по одному з округів Тернопільщини. На цих же виборців «чигають» представники кількох інших сил. Так, партія «За Україну!» В’ячеслава Кириленка розкритикувала Наливайченка за те, що той заявив про свої амбіції без узгодження з іншими силами. Ще б пак: претендент від Кириленка на цей округ — нардеп Іван Стойко. Можливо, це саме той випадок, коли суперечку може вирішити опитування?
Загалом, експерти вважають, що в «передвиборах» зацікавлені насамперед ті кандидати, які піддаються ігноруванню з боку лідерів. Приміром, амбітному Віталію Кличку важко втрутитися в поділ округів, який наразі триває між трьома силами — БЮТ, «Фронтом змін» і «Свободою» (ще частку «розпишуть» між дрібними партіями). Є ще одна версія. Начебто Кличко висунув заздалегідь неприйнятні умови, щоб потім самостійно визначати кандидатів для «мажоритарки».
Членкиня «УДАРу» Наталія Новак розповіла «УМ», що наразі Кличка не запрошували на засідання КОДу для поділу округів: «Арсеній Яценюк заявив, що вони втрьох «розписують» округи. Водночас, ніхто не сказав, що ми можемо приєднатися. Ми дали свої пропозиції, зокрема, щодо «праймеріз». Чекаємо відповіді».
Відтак соратниця Кличка не виключає, що «УДАР» самостійно піде на мажоритарні вибори. «Процес домовленостей триває. В останній момент завжди можна висунути кандидатів. Але це буде лише в тому випадку, коли будуть вичерпані всі інші можливості для домовленостей. Поки що я не прихильник категоричної постановки питання», — резюмувала Новак.
ЗАУВАЖЕННЯ
«А як гроші ділити? Навпіл?»
Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що масштабне опитування, яким є «праймеріз», можна провести лише зусиллями кількох соціологічних служб. «Чи уявляєте ви, що значить зробити репрезентативне опитування на кожному з 225 округів? Ну добре, навіть 150? Це — 150 000 респондентів (мінімум 1 000 респондентів на кожному окрузі, тоді відмінності значимі на рівні 3,5%, а при 600 — вже 4,5%). Опитування на 150 000 респондентів, за найдешевшими цінами, — десь біля 750 тисяч доларів», — написала Бекешкіна на своїй сторінці у «Фейсбуці». Вона слушно зазначає, що це істотні кошти для опозиції, й цікавиться: як ділитимуть витрати — порівну?
«Окрім того, цілком можливо, що різниця між кандидатами буде у межах статистичної похибки (це часто буває, коли в списку ставиться кілька кандидатів від опозиції). Що тоді? Знову проводити опитування?.. Є округи, де дуже значна частина виборців відповідає «важко сказати». Чи можна зробити висновок про імовірну перемогу когось із кандидатів, якщо він, скажімо, в опитуванні отримує 20%, наступний за ним — 15% (різниця статистично значима), але 30% не визначилися з вибором?» — аналізує Бекешкіна.
Директор «Демініціатив» наголошує, що результат опитування не влаштує багатьох політиків, вони почнуть критикувати соціологів, а дехто зневажить підсумками «праймеріз». На думку Бекешкіної, опозиційним партіям доцільніше розробити чіткі й зрозумілі критерії відбору кандидатів і оцінювати їх із цих позицій.
ІНШИЙ ТАБІР
Що про це кажуть «регіонали»
Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесниченко вважає, що лідери опозиційних партій не хочуть ділитися з Кличком місцями у своїй ніші. «Він однозначно поставив вимоги про проведення «праймеріз» серед опозиційних сил у мажоритарних округах. Ні Яценюку, ні Турчинову це, безумовно, не сподобалося. Вони вже домовилися, як поділити мажоритарні округи на майбутній парламентській компанії», — вважає відомий українофоб із ПР.
На думку Колесниченка, Кличка хочуть підштовхнути до боротьби за крісло мера Києва, тим самим усунувши його з великої політики. Цими днями, до речі, заяву відповідного змісту зробив і один із лідерів КОД Арсеній Яценюк: що Віталій Кличко має балотуватися в мери, і опозиція в цій царині його підтримає. «Якщо він піде на кампанію виборів міського голови, то втратить», — вважає «регіонал» Колесниченко.
Від себе додамо, що в середовищі опозиційних партій «УДАР» Кличка називають «лояльною опозицією» чи навіть «проектом Банкової». І, можливо, не випадково на його захист став «регіонал».