Як і передбачалося, неформальний саміт глав держав Європейського Союзу, який відбувся позавчора у Брюсселі, завершився домовленістю про підписання плану більш жорсткої бюджетної дисципліни. Свої «автографи» під так званим фіскальним, або Бюджетним пактом, погодилися поставити 25 із 27 країн–членів ЄС. Велика Британія заздалегідь заявила, що не підпише цей документ. А Чехія вже напередодні саміту попередила, що не погодиться на підписання без схвалення парламенту, який навряд чи ухвалить таке рішення з огляду на розкол у правлячій коаліції.
Загалом канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка була головною зіркою брюссельського форуму, може бути задоволена його підсумками. Адже, попри певні зауваження й розбіжності, підготовлений нею спільно з президентом Франції Ніколя Саркозі та прем’єр–міністром Італії Маріо Монті пакт, який передбачатиме санкції за перевищення бюджетного дефіциту більш ніж на 0,5 відсотка від ВВП, підтримала більшість країн. Саміт також прогнозовано схвалив угоду про створення Європейського стабілізаційного механізму. Ця спільна скарбничка (з капіталом у розмірі 500 мільярдів євро) допомоги країнам, що перебувають у важкому фінансовому стані, запрацює вже з 1 липня цього року.
Чехія та Велика Британія, попри відмову брати участь у Бюджетному пакті, заявили про бажання взяти участь у самітах країн єврозони. «Не бачу причини, чому ми, як і інші країни Європи, які також роблять внески до Міжнародного валютного фонду, не повинні брати участі у цих самітах», — наголосив прем’єр–міністр Чехії Петр Нечас.
Ідеться про передбачені Бюджетним пактом окремі саміти 17 країн єврозони, на яких представники решти держав–членів Євросоюзу зможуть бути присутніми «на гальорці» — як спостерігачі, без права голосу. Польщі, яка найбільш гостро виступала проти такого поділу ЄС на євро– і не–єврозону, таки вдалося вибити незначну поступку: окремі саміти єврозони відбуватимуться лише у рамках самітів усіх 27 країн ЄС чи 25 підписантів Бюджетного пакту, і лише після проведення основного «загального» саміту. Про досягнення такого компромісу повідомив польський прем’єр Дональд Туск.
Після підписання узгоджений у Брюсселі документ набере чинності з 1 січня 2013 року — за умови, що до того часу його ратифікують щонайменше 12 із 17 країн єврозони.
Президент рф володимир путін, як вважають російські чиновники, відкритий до обговорення угоди про припинення вогню в Україні з Дональдом Трампом, але виключає деокупацію і наполягає на тому, щоб Україна відмовилась від НАТО. >>
«Якщо в країні бродять грошові знаки, то мають бути люди, в котрих їх дуже багато», — так казав відомий персонаж, авантюрист Остап Бендер із «Золотого теляти» Ільфа та Петрова. >>
У Верховній Раді, 19 листопада, Президент Володимир Зеленський представив внутрішній План стійкості України, який складається з десяти пунктів. >>
Чинний президент США Джо Байден вперше дозволив українським військовим використати далекобійні ракети ATACMS для удару по території росії. >>
Про підозру у державній зраді правоохоронці оголосили народному депутату України Євгенію Шевченку. >>
Народного депутата Андрія Одарченка 14 листопада ВАКС визнав винним у спробі підкупити за біткоїни ексголову Держагентства з відновлення Мустафу Найєма. >>
