Як і передбачалося, неформальний саміт глав держав Європейського Союзу, який відбувся позавчора у Брюсселі, завершився домовленістю про підписання плану більш жорсткої бюджетної дисципліни. Свої «автографи» під так званим фіскальним, або Бюджетним пактом, погодилися поставити 25 із 27 країн–членів ЄС. Велика Британія заздалегідь заявила, що не підпише цей документ. А Чехія вже напередодні саміту попередила, що не погодиться на підписання без схвалення парламенту, який навряд чи ухвалить таке рішення з огляду на розкол у правлячій коаліції.
Загалом канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка була головною зіркою брюссельського форуму, може бути задоволена його підсумками. Адже, попри певні зауваження й розбіжності, підготовлений нею спільно з президентом Франції Ніколя Саркозі та прем’єр–міністром Італії Маріо Монті пакт, який передбачатиме санкції за перевищення бюджетного дефіциту більш ніж на 0,5 відсотка від ВВП, підтримала більшість країн. Саміт також прогнозовано схвалив угоду про створення Європейського стабілізаційного механізму. Ця спільна скарбничка (з капіталом у розмірі 500 мільярдів євро) допомоги країнам, що перебувають у важкому фінансовому стані, запрацює вже з 1 липня цього року.
Чехія та Велика Британія, попри відмову брати участь у Бюджетному пакті, заявили про бажання взяти участь у самітах країн єврозони. «Не бачу причини, чому ми, як і інші країни Європи, які також роблять внески до Міжнародного валютного фонду, не повинні брати участі у цих самітах», — наголосив прем’єр–міністр Чехії Петр Нечас.
Ідеться про передбачені Бюджетним пактом окремі саміти 17 країн єврозони, на яких представники решти держав–членів Євросоюзу зможуть бути присутніми «на гальорці» — як спостерігачі, без права голосу. Польщі, яка найбільш гостро виступала проти такого поділу ЄС на євро– і не–єврозону, таки вдалося вибити незначну поступку: окремі саміти єврозони відбуватимуться лише у рамках самітів усіх 27 країн ЄС чи 25 підписантів Бюджетного пакту, і лише після проведення основного «загального» саміту. Про досягнення такого компромісу повідомив польський прем’єр Дональд Туск.
Після підписання узгоджений у Брюсселі документ набере чинності з 1 січня 2013 року — за умови, що до того часу його ратифікують щонайменше 12 із 17 країн єврозони.
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
У керівній партії Грузії "Грузинська мрія" заявили, що не будуть відкликати закон "Про прозорість іноземного впливу", який став однією з причин погіршення відносин країни із західними партнерами і замороження руху країни в ЄС. >>
Результати референдуму щодо євроінтеграції Конституційний суд визнав дійсними. Так, до Конституції Республіки Молдова внесуть положення про те, що вступ Молдови до ЄС стає незворотною метою. >>
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
На пʼяти полігонах Східного військового округу Збройних сил росії проходить підготовку військовий контингент КНДР чисельністю до 12 тисяч військовослужбовців. >>
Україна просила забезпечити її далекобійним озброєнням, зокрема, далекобійними крилатими ракетами Tomahawk, але це була конфіденційна інформація між Україною і Білим домом >>
