ОКРУГліть мій шанс до перемоги!

На голови українців знову посипалися подарунки: гречка, консерви, комп’ютери, «благодійні» ремонти та концерти... Зовнішні атрибути вказують: в Україні вже почалася виборча кампанія. Нагадаємо, новий закон передбачає, що половину народних депутатів ми обиратимемо за списками партій, а ще половину — в мажоритарних округах на місцях. Відновлення мажоритарної складової реанімувало в політиків та інших потенційних кандидатів у нардепи нахили до «підгодовування» «свого» округу. Тому, якщо у вашому місті чи селі якийсь діяч несподівано почав робити надто багато добра — не сумнівайтеся: ітиме в депутати!

Офіційно виборча кампанія почнеться лише наприкінці липня — за 90 днів до дати виборів. Але завчасна агітація — це не просто фальстарт. Це забіг, у якому ще не знаєш місця розташування самої дистанції. Адже Центральна виборча комісія ще не встановила межі виборчих округів. Водночас активність деяких кандидатів дозволяє припустити, що вони знають щось більше і знають раніше...

«УМ» спробувала дізнатися: за якими критеріями нарізатимуть округи «мажоритарки»? Чи стане «нарізка» округів технологією для підсилення одних кандидатів і зменшення шансів для інших?

Скільки виборів — стільки округів

Виборчі округи поділять лише наприкінці квітня. Закон про вибори народних депутатів покладає на Центрвиборчком обов’язок сформувати їх за півроку до дня голосування.

За словами секретаря ЦВК Тетяни Лукаш, округи утворюватимуть за двома основними параметрами. «По–перше, в кожному одномандатному окрузі має бути приблизно рівна кількість виборців. Середня кількість виборців у окрузі вираховується за допомогою Державного реєстру виборців. Відхилення кількості виборців в окрузі не може перевищувати 12% середньої кількості виборців в одномандатних округах по Україні, — розповідає в коментарі «УМ» Тетяна Лукаш — сестра колишньої депутатки від Партії регіонів Олени Лукаш, радниці Президента Януковича та його представниці в Конституційному Суді. — Крім того, у виборчому законі є прив’язка до територіального устрою: одномандатні округи утворюються в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Інакше кажучи, один округ не може розташовуватись на території двох областей».

Фактично перед кожними перегонами Центральній виборчій комісії доводиться заново формувати виборчі округи. Це стосується не лише мажоритарної складової, а й парламентських виборів на пропорційній основі та президентських перегонів. Територія України щоразу ділиться на 225 округів.

«Причина змін полягає в тому, що питання створення територіальних виборчих округів щоразу змінювалося законодавцем, — каже секретар ЦВК пані Лукаш. — Відповідно, на кожних виборах, за винятком позачергових виборів (у 2007 році), мінялися правила. Так, у 2002 році закон не містив вимоги про дотримання меж адміністративно–територіального устрою, на відміну від нинішнього. Вимога була така: округи утворюються із приблизно рівною кількістю виборців; відхилення не може перевищувати 10%».

За словами секретаря Центрвиборчкому, прив’язка до кількості виборців існувала й на президентських виборах у 2004 і 2010 роках. Натомість у 2006–му округи формувалися за принципом рівного розподілу дільниць.

«Різні умови щодо створення округів впливають не лише на їхні межі, а й на кількість округів у кожному регіоні. Наприклад, у Криму завжди було 10 округів, а в 2006 році — 8», — пояснює пані Тетяна.

Попри це, представник ЦВК вважає, що на виборах–2012 межі округів суттєво не відрізнятимуться від попередніх. «Деякі зміни, звісно, будуть, бо кількість виборців постійно змінюється. Але не думаю, що слід чекати великих змін. Правила формування округів усе–таки дещо схожі», — коментує пані Лукаш.

«Захід може «втратити» кілька округів на користь Сходу»

Низка експертів вважає, що принципи нарізання округів не достатньо чіткі і нинішнє законодавство створює можливості для маніпуляцій. «Закон визначає лише два критерії: кількість виборців і те, що округи мають бути в межах адміністративно–територіальних регіонів, — зазначає в коментарі «УМ» голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко. — При цьому, по–перше, нема вимоги щодо нерозривності округів. Це означає, що теоретично посеред одного округу може бути анклав іншого. По–друге, в законодавстві нема вимоги щодо того, щоб округи збігалися з межами районів або хоча б населених пунктів. За цим законом, одна частина села може належати до одного округу, а решта будинків — до іншого, де буде інша комісія, інші кандидати й так далі».

Черненко звертає увагу на те, що певною пасткою можуть бути згадані вище 12% — розбіжність між кількістю виборців у округах. Виходячи з даних реєстру виборців, середня кількість виборців у окрузі — 163 тисячі. Тобто 12% — це майже 20 тисяч. «Таким чином, мінімальна кількість виборців у окрузі становитиме 143 тисячі, а максимальна — 183. Залежно від того, за якою шкалою ЦВК вираховуватиме кількість виборців, буде визначатися кількість округів у області», — зазначає голова КВУ.

Черненко наводить приклад Львівщини. Якщо приміряти до області мінімальний норматив, отримаємо 12 округів, якщо брати максимальне значення — 11. «Відповідно, додатковий округ може з’явитися у Криму, на Донеччині чи в Луганську... Загалом, на заході та в центрі України можна забрати п’ять–сім округів і «перекинути» їх на схід чи південь, формально не порушуючи вимоги закону», — вважає Черненко.

За даними, які отримала «УМ» iз поінформованих джерел, західні області справді можуть втратити кілька округів. Однією з причин назвуть відтік трудових мігрантів. Зате «додаткові» округи з’являться у великих містах, зокрема в Києві, який за останні десять років дійсно розрісся.

На думку Черненка, мажоритарна мапа на виборах–2012 істотно зміниться. «Я прогнозую, що ті округи, які будуть нарізані зараз, кардинально відрізнятимуться своїми межами від усіх попередніх виборів — і президентських, і парламентських», — каже Олександр Черненко.

«Якщо кандидат сильний, його округ можуть «порізати»

Тривалий час в українському політикумі існував термін — «мій округ». Депутати–«мажоритарники» намагалися задобрити своїх виборців, відкриваючи приймальні, лобіюючи для регіону гроші в бюджеті, займаючись вибірковою благодійністю. Зрідка депутати зберігали підтримку завдяки своїй активній позиції в політикумі. Відтак у 2002 році кількадесят народних депутатів були обрані в тих же округах, що й у 1998–му. До речі, навіть сьогодні у неформальному спілкуванні від політиків можна почути: «Я знову піду на свій округ...» Дехто сподівається пройти у парламент тією ж стежкою, що й минулого разу. Втім за десять років стежина могла добряче зарости...

Сьогодні на деяких діячів, які «підгодовували» виборців, може чекати неприємний сюрприз: є ймовірність, що їхній «ареал» задля нівеляції шансів розділять між іншими округами. Експерти висловлюють застереження, що «нарізка» округів може проводитися з прицілом на конкретних кандидатів.

«Навіть якщо в системі округів не буде принципових змін, то долю голосування може визначити якесь селище або ж вулиця, — міркує в розмові з «УМ» Світлана Конончук, керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень. — Особливо, якщо в тому селищі розташоване певне підприємство. Наявність вузлових компаній (або їх відсутність), де голосують за рекомендацією керівника, безумовно, впливає на шанси кандидатів».

Справді, долю голосування можуть визначити лічені десятки голосів. Для ілюстрації наведемо кілька цифр. У 2002 році народним депутатом від 194–го округу, що на Хмельниччині, став Володимир Нечипорук. Набравши 13,9%, він обігнав Анатолія Русіна лише на 74 голоси. «Бронзовий призер» Юрій Гетьманенко дихав лідерам у потилицю: він поступився Нечипоруку лише 406 голосами — то був один із найменших розривів по Україні.

«Місцева влада, яка подаватиме Центрвиборчкому пропозиції щодо округів, робитиме «нарізку» згідно зі своїми баченнями, — вважає голова КВУ Олександр Черненко. — Якщо в одного кандидата будуть сильні позиції у двох районах, то місцева влада пропонуватиме сформувати округи таким чином, щоб ці райони увійшли в один округ. І навпаки — якщо в регіоні буде опозиційний або не узгоджений із владою кандидат, який матиме значну популярність, то за цим законом можна «нарізати» округ так, що він буде поділений навпіл або й на три частини. Тут існує великий простір для маніпуляцій».

У одному з політичних штабів «УМ» розповіли, що у Волинській області готують округ спеціально під першого заступника Голови Верховної Ради, комуніста Адама Мартинюка, який народився в Любешівському районі. Якщо вірити джерелу, то електоральну мапу «ріжуть», явно ігноруючи принцип адміністративної доцільності... «Там вийде, мабуть, кумедна історія», — передбачає співрозмовник.

Тактика «килимових бомбардувань»

Будь–які зміни, які вносяться до системи виборчо–територіального устрою, піддаються впливу поточної кон’юнктури, вважає експерт УНЦПД Світлана Конончук. Вона пригадує, що в 1998 році частина кандидатів теж вважали себе обділеними. «До того часу в мажоритарних округах обирали всіх 450 депутатів. Починаючи з 1998–го, в «мажоритарках» визначали половину нардепів, а решту — обирали за списками партій і блоків. Тому округи довелося збільшувати. Виникали ситуації, коли нова система грала на користь певного кандидата. Адже в одному районі більшість населення може бути за одного кандидата, а в другому — ні. Так уже було. І буде далі», — підсумовує Конончук.

Попри те, що на формування округів залишається цілих три місяці, «точкова» агітаційна і благодійна активність деяких кандидатів викликає підозри. Певно, вони вже знають межі округів?

«УМ» звернулася по коментар до одного з чинних нардепів, який розгорнув активну кампанію в Харкові, заручившись підтримкою недавнього опонента — мера міста Геннадія Кернеса. Втім помічник кандидата не захотів коментувати проблему округів. «Поки що не було повідомлення про те, що кандидат узагалі балотуватиметься», — заявили у штабі. Ще б пак, маскуються.

Коментуючи поспіх кандидатів, секретар Центрвиборчкому Тетяна Лукаш посміхається: «Чесно кажучи, навіть не знаю, що про це сказати. Звідки мені знати? Може, вони щось і знають?.. Офіційно ЦВК ще не приймала рішення не лише щодо меж мажоритарних округів, а й щодо кількості одномандатних округів по кожній області. Тому це питання можна вважати риторичним», — зазначає Лукаш.

Олександр Черненко теж сумнівається: «Я б не поспішав казати, що все заздалегідь вирішено. Не виключено, в обласних адміністраціях уже поділили округи для внутрішнього користування. Той, хто має доступ до цієї інформації, працює точково. В кого нема такої змоги — ті застосовують метод «килимового бомбардування»: покривають агітацією більший ареал, сподіваючись, що ця територія ввійде в округ», — зауважує Черненко. Фахівець додає, що на нинішньому етапі влада може відстежувати дії неугодних кандидатів. «Якщо побачать їхні переваги, то це, очевидно, буде одним із аргументів, щоб «покроїти» округ», — вважає голова КВУ.

Зовні складається враження, що потаємну мапу мажоритарних округів знають не лише висуванці влади (що логічно), а й опозиційні політики. Так, учасники Комітету опору диктатурі задекларували намір до кінця лютого визначитись із переліком претендентів, котрі балотуватимуться в «мажоритарці» у статусі спільних кандидатів від опозиції. І це за два місяці до формування округів. Протягом цього часу навіть дані, отримані неформально з–під сукна обласних адміністрацій, багаторазово можуть змінитися...

«Ми виходимо з того, що в Україні склалася певна традиція, і округи діють приблизно в однакових межах, — каже «УМ» народний депутат від БЮТ Остап Семерак. — Щось «відріжуть», щось додадуть — звичайно, влада намагатиметься здійснити якусь комбінацію задля того, щоб створити більш комфортні умови для свого кандидата. Той, хто займається округом, мусить це розуміти й готуватися до боротьби».

За словами Семерака, на рівні областей уже «гуляє» певна інформація про округи. «Не варто чекати, поки Центральна виборча комісія «наріже» округи — треба сідати й домовлятися, висувати спільних кандидатів і допомагати один одному. Там, де є загрози, треба домовлятися з урахуванням цих загроз. У опозиційних партій нема іншого виходу».

ФАКТОР СТАЛОСТІ

Секретар ЦВК Тетяна Лукаш вважає одним із позитивів закону про вибори те, що округи формуватимуться на постійній основі. «Уперше за всі часи законодавець прописав, що виборчі округи та виборчі дільниці мають існувати на постійній основі. Кожен громадянин знатиме, яким є його виборчий округ, де його межі, де його центр. Він знатиме, де дільниця й куди приходити голосувати», — вважає пані Лукаш.

Водночас мінливість українського законодавства не дозволяє бути впевненим у тому, що округи будуть сформовані раз і назавжди. Адже сформувалася неприємна традиція: перед кожними виборами правила переписуються...

Кілька років тому українські законодавці вже намагалися започаткувати практику незмінності виборчих округів, причому межі мали бути однаковими і для президентських виборів, і для парламентських. Щоправда, автори проекту — Юрій Ключковський і Сергій Подгорний — писали закон для пропорційної системи виборів, не маючи змоги спрогнозувати, що з приходом Віктора Януковича буде відновлено «мажоритарку».

ЗАКЛИК

Дискусія про округи має бути публічною!

Комітет виборців України закликає владу провести публічну дискусію з приводу створення виборчих округів. «У всьому світі формування округів — це предмет публічної дискусії за участю місцевої влади, партій, громадських організацій, усіх, хто зацікавлений у виборах, — каже «УМ» голова правління КВУ Олександр Черненко. — Нас хвилює неясність і непрозорість цього процесу».

КВУ вже ініціював публічне обговорення в Черкаській області. «Ми залучили експертів, будемо пропонувати у тому числі й свою думку з приводу поділу округів. Ми не претендуємо бути істиною в останній інстанції, але хочемо принаймні зробити цей процес більш публічним», — каже Черненко.

За словами голови КВУ, у фахівців є вдосталь часу, аби провести «круглі столи», громадські слухання. «Звичайно, цей діалог потребує сприяння з боку влади. Бо обговорювати округи без влади — це говорити між собою. Сподіваємось, що все–таки Центральна виборча комісія, місцева влада, всі зацікавлені особи проведуть публічні дискусії, щоб механізм формування округів був чітким і прозорим», — наголошує Черненко.

ІНША ДУМКА

Заступник голови ЦВК Жанна Усенко–Чорна допускає варіант, що в партії влади вже є схема розподілення мажоритарних округів. «Зараз циркулює багато розмов, інформації в iнтернеті, що адміністративний ресурс в областях вже визначив, де й які округи мають бути», — сказала Усенко–Чорна в інтерв’ю виданню «Главком». Вона не виключила, що Центрвиборчком зрештою затвердить цю схему. «ЦВК, дійсно, нібито відводиться функція весільного генерала, який має освятити рішення, що «намальоване» в інших кабінетах», — заявила опозиційно налаштована членкиня ЦВК.

Усенко–Чорна вважає, що межі округів значно відрізнятимуться від попередніх через зміни в кількості населення. За її словами, один із найвищих показників падіння — в Луганській та Донецькій областях, тож, за логікою, кількість округів у Східній Україні мала би зменшитись. «Якщо здійснити рівномірний розподіл, без маніпуляцій і суб’єктивних преференцій, то на сьогодні кількість округів переміщується зі Сходу на Захід», — каже Усенко–Чорна. Водночас вона висловила побоювання, що Донбасу, навпаки, «накинуть» округів.