Іноді дивуєшся, наскільки динамічними стали наші письменники у сенсі піару. Ще не надрукував роман, не привезли тієї книжки до крамниць, а письменник уже рекламує його на всі заставки. Харків'янин Сергій Жадан разом із часописом «Критика» організував читання нового, ще рукописного роману «Депеш Мод». Уже зранку біля Могили почали гуртуватися «паломники», які знають напам'ять вірші Жадана, вільно цитують уривки з його першої прозової книжки «Біг Мак». Їм не терпілося почути нове творіння свого літературного кумира. Проте модератор зустрічі Андрій Бондар одразу попередив: усього роману, хоч той і невеликий, Жадан читати не буде. Але якесь уявлення про нього дасть. Так, власне, й сталося. У «Депеш Мод», як розповів Сергій, iдеться про Харків початку 90-х. Там багато алкоголю, трави, матюків і, звісно, музики. Образ світового зла, чи то пак української попси найгіршого гатунку, для Жадана втілив Степан Галябарда. Про те, як болісно народжувався цей роман, Жадан пригадує: «Я почав писати «Депеш Мод» минулого року. Він мені спочатку не пішов. Тоді я почав із заключної частини, зі вставного підручника з виготовлення вибухових речовин. Ну написав я той підручник, і в мене почалась затяжна депресія на три місяці. Я кинув писати «Депеш Мод». Потім, власне, Новий рік почався, ніби свята, сів і дописав усе решта». Про оту решту думки розділяються на позитивні й негативні. Після прослуханих трьох величезних уривків, які, за словами Жадана, складають майже весь роман, директор «Українського літературного порталу» Анатолій Ульянов із притаманним йому єхидством зауважив: «Вибачте, але не можу розділити загального захоплення, бо все, що відбувалося, видалось мені істерією на грунті недорозвиненого й неповноцінного літературного процесу. Європа вже давно пережила епатаж такого штибу. В тій самiй Франції чи Німеччині давно не втрачають свідомостi від матів, голої натури, розмов про наркотики і поїдання екскрементів мертвих аквалангістів». Проте Андрій Бондар упевнений, що «Депеш Мод» — «це релігійний і дуже моральний роман. Здавалося б, така лібертарна, така звільнена людина, такий абсолютно «без даху» письменник, як Жадан, — і раптом такі серйозні питання. Насправді все, про що він пише в цьому романі, якимось чином зав'язане на питаннях віри, безвір'я, пошуку віри і нової релігійності». Читачам уже недовго залишилось тільки співставляти чужі думки та збирати по крихті чутки про новий роман Жадана. Харківське «Фоліо» обіцяє видати «Депеш Мод» іще до початку цієї осені, великим накладом і, як повiдомив сам автор, за більш ніж доступною ціною.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
