«Дойчі», «датчі» та інші вперті

      У дебютному для себе матчі на чемпіонатах Європи збірна Латвії вийшла на поле аж із двома гравцями українського чемпіонату в стартовому складі: оборонцем Валентинсом Лобаньовсом із запорізького «Металурга» та форвардом київського «Динамо» Марісом Верпаковскісом. Приймати іспит на зрілість у скромної прибалтійської команди випало одним iз фаворитів турніру — чехам. На тлі «розв'язаних рук» Олександра Старкова та його хлопців підопічні Карела Брюкнера, незважаючи на свій «сильніший» статус, мають чимало проблем, пов'язаних передусім із перебуванням провідних виконавців далеко не в оптимальній формі. Що, в принципі, і підтвердив звітний поєдинок.

      Чеські «леви» розуміли, що швидкий гол значно полегшить їм завдання зі здобуттям трьох очок, тож одразу спробували «придушити» латишів. Головний конструктор атак «Ювентуса» Павел Недвед віддав кілька гострих передач, але воротар «Ростова» Олександр Колінько впевнено діяв сам і керував захистом, який цементували досвідчені центральні оборонці — 34-річний Землінскіс та недавній партнер нашого Лужного по «Арсеналу» Степановс. Проте чеський легіонер з «Удінезе» Марек Янкуловськи одного разу був близький до того, аби відкрити рахунок у зустрічі, але м'яч пройшов поруч зі стійкою. Все ж таки було видно, що фаворити діють обережно, придивляючись і трохи побоюючись «темної конячки». Латвійські ж футболісти трохи оговталися і провели кілька контрвипадів, на вістрі яких з'являлись Прохоренковс і Верпаковскіс. Брюкнер почав непокоїтися, бо ввімкнути максимальні швидкості його команді не вдавалося — можливо, через спеку, на яку особливо скаржився Недвед. Відтак чехи вдалися до дальніх ударів (Росицьки, Поборськи, Галасек, Больф), але Колінько контролював ситуацію. А вже на доданій арбітром хвилині екс-радянська команда сенсаційно відкрила рахунок у матчі. Ігорс Степановс, наче стіна, зупинив прохід ліверпульця Мілана Бароша і відразу відправив у прорив по лівому флангу Андрейса Прохоренковса. Форвард тель-авівського «Маккабі» зробив вивірену передачу в центр штрафмайданчика. Захисники Григера й Уйфалуши ловили гав, а воротар Чех на перехоплення не встиг, тож Марісу Верпаковскісу залишилося лише влучити у порожні ворота. Так було забито перший гол гравця українського чемпіонату на Євро-2004 і перший гол латишів у фінальних турнірах такого високого рангу.

      Фактично не помінялася ситуація і з початком другої половини матчу. М'яч у чехів не тримався, навіси Поборськи, Недведа, Янкуловськи адресатів знаходили нечасто, через центр захисту прорватися не вдавалося. На цьому тлі був потужний удар Карела Поборськи в штангу та рідкісний, але гострий контрвипад Прохоренковса. Звичайно, працюючи на повних обертах, латиші втомилися, і Старков уже думав про утримання рахунку, коли випускав на поле півзахисника Лайзанса з московського ЦСКА. Як би там не було, але після кожної заміни форварда прибалтійці отримали у свої ворота по голу — клас узяв гору. За 20 хвилин до фінального свистка Колінько невдало зіграв на виході, відбивши м'яч точно на Бароша, і той з десяти метрів розстріляв ворота. Чехи продовжували насідати, після ударів свіжих Шміцера й Хайнца шкіряна куля влучала в каркас воріт, але врешті-решт залетіла й до сітки. Барош випередив Колінька, Землінскіс невдало виніс снаряд просто на Хайнца, і нападаючий чемпіона Чехії «Баніка» «зняв павутиння» з «дев'ятки» порожньої «рамки». Латиші у розпачі попадали на газон, проте зуміли провести й непогану атаку, наприкінці якої Астаф'євс ударом із кута штрафного змусив продемонструвати реакцію Петра Чеха. Зауважимо, що вперше на Євро-2004 рефері обійшовся без пред'явлення футболістам карток.

* * *

      Матчі збірних Німеччини і Голландії завжди перебувають у центрі уваги любителів футболу. Друге на Євро-2004, після пари Франція — Англія, класичне європейське протистояння має давню історію. Можна згадати, як німці відібрали «золото» чемпіонату світу 1974 року у блискучої команди Йогана Кройфа, а 16 років потому усунули голландців з дороги до третьої своєї перемоги на світових форумах. Як «помаранчеві» помстилися на чемпіонаті Європи 1988-го, що проходив на німецькій землі, як плювалися один в одного Райкард і Феллер, які нині є поважними футбольними тренерами: голландець — «Барселони», німець — своєї національної команди. Футбольні фанати цих країн мають, м'яко кажучи, далеко не найкращі почуття один до одного, але в Порту поводилися по-дружньому.

      Обидві збірні підійшли до звітного поєдинку з явними проблемами в організації гри, які проявилися у товариських зустрічах напередодні Євро-2004: німці поступилися румунам й угорцям, голландці — бельгійцям та ірландцям. Тож фани обох країн не надто вірили в свої збірні, надаючи їм, за опитуваннями, 2 (в Німеччині) і 18 (у Нідерландах) відсотків шансів на перемогу в чемпіонаті. Цікаво, що єдиним гравцем серед німців, хто відзначався у фінальних частинах ЧЄ, був запасний Циге.

      Кожен із суперників розпочав гру з одним чистим нападаючим; славнозвісний воротар «Баварії» Олівер Кан у свій 35-й день народження проводив 70-й матч за «бундестім».

      Що відрізняло саму цю гру від попередніх поєдинків чемпіонату, так це постійна боротьба на кожному клаптику поля. Демонструючи гарну фізичну форму, суперники буквально не давали один одному вільно дихати в жодному епізоді. Ван Ністелрой і Кураньї миттєво стали об'єктами уваги захисту команд-суперниць, тому й не дивно, що в бомбардири у німців спробував записатися оборонець Крістіан Вернс із дортмундської «Боруссії», який тричі завдавав ударів по воротах Едвіна ван дер Сара. Хоча найнебезпечнішим пострілом відзначився саме форвард «Штутгарта» Кевін Кураньї.

      Втілити свою ініціативу в гол віце-чемпіонам світу вдалося після штрафного, призначеного за порушення правил з боку барселонця Коку. Фрінгс закрутив м'яч у бік воріт, і шкіряний, навіть нікого не зачепивши, влетів повз штангу в сітку воріт. Згадалися подібні голи у виконанні Шевченка у ворота «Кривбаса», «Баварії», збірної Росії. Лише під кінець тайму голландці почали намацувати нитки свої гри, і після удару ван дер Варта м'яч пройшов за лічені сантиметри від штанги.

      Напружена нервова боротьба на високих швидкостях панувала на полі й у другому таймі. Обережний Дік Адвокаат, тренер «помаранчевих», для підсилення атаки випустив на газон креативного Уеслі Снайдера та швидкого Овремарса, а потім і майстра стандартів ван Хойдонка, партнера нашого Реброва по «Фенербахче». Територіальна перевага повністю перейшла до «датчів», хоча «дойчі» інколи «огризалися». Нарешті свою активність голландці довели до логічного завершення, втіливши її в гол. Ван дер Мейде вкрав на правому фланзі м'яч у свіженького Ернста і прострілив на Рууда ван Ністелроя, який у боротьбі з Вернсом чудовим ударом зльоту в протихід Кану встановив рівновагу, викликавши нестямні радощі тисяч прибулих до Португалії громадян Країни Тюльпанів. Наприкінці матчу команди обмінялися кількома небезпечними ударами, але змінити рахунок уже не змогли.

      Бойова нічия підтвердила високі амбіції обох суперників, залишивши їм право продовжувати боротися за виживання у «групі смерті».

      Загалом же це був останній матч першого туру. І команди, на голову вищої від решти суперників, глядачі так і не побачили.

ТАБЛО

Чехія — Латвія — 2:1

15 червня. Авейро. 30 000 глядачів

Суддя — Весьє (Франція)

      Чехія: Чех, Григера (Хайнц, 55), Больф, Уйфалуши, Янкуловськи (Шміцер, 63), Галасек, Поборськи, Недвед, Росицьки, Барош (Їранек, 86), Коллер

      Латвія: Колінько, Ісаковс, Степановс, Землінскіс, Благонадеждінс, Блейделіс, Лобаньовс (Рімкус, 89), Астаф'євс, Рубінс, Прохоренковс (Лайзанс, 71), Верпаковскіс (Пахарс, 81)

      Голи: Барош, 72; Хайнц, 84 — Верпаковскіс, 45+1

Голландія — Німеччина — 1:1

15 червня. Порту. 47 000 глядачів

Суддя — Фріск (Швеція)

      Голландія: ван дер Сар, Хайтінга (ван Хойдонк, 74), Бума, Стам, ван Бронкхорст, Зенден (Овермарс, 46), Коку, Давідс (Снайдер, 46), ван дер Мейде, ван дер Варт, ван Ністелрой.

      Німеччина: Кан, Фрідріх, Вьорнс, Новотни, Лам, Шнайдер (Швайнштайгер, 68), Бауманн, Хаманн, Фрінгс (Ернст, 79), Баллак, Кураньї (Бобич, 85)

      Голи: ван Ністелрой, 81 — Фрінгс, 30

      Попередження: Коку, 30; Стам, 73 — Кураньї, 12; Баллак, 90+1

НАЙ-НАЙ

Найстарший учасник: Йорг Штіль (Швейцарія) — 36 років

Наймолодший учасник: Ігор Акінфєєв (Росія) — 18 років

Найбільше легіонерів: Хорватія — 22 (після заміни травмованого голкіпера Плетикоси з українського «Шахтаря» на Васіля («Вартекс») — 21)

Найменше легіонерів: Італія — 0

Найбільше матчів за збірну: Марсель Десайї (Франція) — 115

Найбільше забитих м'ячів за збірну: Патрік Клюйверт (Голландія) — 40

Найтриваліша кар'єра в збірній: Стефан Шап’юза (Швейцарія, з 21 червня 1989 року)

Найвищий учасник: Ян Коллер (Чехія) — 2 м 02 см

Найнижчий учасник: Едгар Давідс (Голландія) — 1 м 68 см

Найпопулярніші клуби: «Баварія» (Німеччина), «Барселона» (Іспанія), «Ювентус» (Італія) — по 9 футболістів

Найпопулярніший чемпіонат: англійська прем'єр-ліга — 57 футболістів