Про давно обіцяний візит глави держави у район надзвичайної ситуації, що склалася в результаті кількаденних вибухів на артскладах під Новобогданівкою, «УМ» повідомляла позавчора. Попри шалені темпи відновлювальних робіт упродовж кількох діб до «виходу в люди» Кучми, навіть пропрезидентські електронні ЗМІ констатували, що будинки у навколишніх селах «і досі стоять, як після війни». Та й Л. К. зауважив, що у постраждалих хатах вікна поміняли, а «внутрь не заглянули, як і людині... А там ще набагато гірше, як снаружі». Тре, мовляв, «поновити роботу комісії, пройти через кожну хату, через кожну людину. І де треба, допомогти». У чому? Президент перерахував з букета послуг усе, здавалося, що згадав: медобстеження усіх без винятку, лікування і відпочинок — за рахунок держави (компенсували хоча б затрати шпиталів Мелітополя, половина пацієнтів яких — і досі з інших районів), усім газ, медпункти з лікарями і ліками. Церкву просила Анна Асташева. Буде і храм! «Щоб освітлення було, щоб телефонія теж була», — махав рукою перед мовчазними журналістами і заздалегідь відібраними сільчанами Президент (будь-кого до Президента не допускали; деяких «бунтарів» — і на гарматний постріл). Навіть мас-медійники були «відсортованими» (кореспондент «України молодої» кілька разів звертався по акредитацію до прес-секретаря запорізького «губернатора» — до списків так і не потрапив. Однак Президента скрізь супроводжував мій диктофон). Чим цікавилися журналісти? Звісно ж, «тією Тимошенко», стосунками з НАТО тощо. У кого брали інтерв'ю телевізійники? У місцевих «Іуд» (один дядько стверджував, ніби люди «ламають все, щоб поміч була: а на них ні бомби, ні снаряда не впало»; другий стелився подяками гаранту: дорогу «зробили», школу, ФАП...).
Щодо фельдшерсько-акушерського пункту в Спаському. За кілька діб до «історичного візиту» глави держави у селі розбили наметове містечко, у якому «прив'язали» будівельників. Навіть польову кухню для них привезли! І таки встигли підготувати показовий об'єкт Президенту. Той схвально покивав головою, подарував ФАПу електрокардіограф.
Була купа інших подарунків: школа у Новобогданівці одержала бібліотеку (і обіцянку, що ремонт буде не таким, як нині, косметичним, а капітальним), школярі Спаського були ощасливлені комп'ютерним класом. Пацан з Новобогданівки, котрий вивозив людей своїм легковиком і «угробив» машину, матиме новеньке авто (вже є команда керівникам ЗАЗу пригнати новеньку «Таврію» — як «царський подарунок» від Леоніда Даниловича).
«Я повернуся у вересні», — застеріг глава держави. І пообіцяв, що тоді й висновки з усього будуть зроблені. Людина з його оточення каже, що на закритій нараді Л. К. розпікав «губернатора» Володимира Березовського і голову Мелітопольської райдержадміністрації Ігоря Богданова за те, що вони не змогли здолати спротив населення військовикам, котрі мають намір знищувати боємотлох у кар'єрі між двома ближніми селами. Складається враження, ніби вирішення проблеми з місцем утилізації «того, що лишилося», було основною метою робочої поїздки Президента (і Кабміну у ледь не повному складі!). «Гарант» був відвертим: ми вам, мовляв, ось те, те і навіть те, а «місцева влада з Міноборони повинна сісти і ще раз подивитися: одні думають над проблемами безпеки і екології, а ви — над іншими проблемами». Звертаючись до місцевих керiвникiв, Л. К. кілька разів акцентував: не можна «все це» кудись вивозити, бо «в любий час випадок може бути якийсь»...
Зрозуміло: влада хоче згладити ситуацію обіцянками і подарунками. Дивись, люди дадуть згоду знову закривати вуха від вибухів, котрі пробудили державу 6 травня. Надовго?