«Чиновники можуть притягти журналістів до криміналу...»

Як повідомляла «УМ», у вівторок Конституційний Суд оприлюднив рішення, яким заборонив збирати конфіденційну та приватну інформацію про громадянина без згоди самої особи, поширивши це правило й на посадовців. Зокрема, в рішенні КС ідеться, що в Україні заборонено збирати та поширювати відомості «про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання (владних) повноважень». Мовою прикладів це означає: поки Віктор Янукович на роботі — цим можна цікавитись. Коли він закуповує в «Межигір’я» дорогі будматеріали та страусів — то це вже, виходить, втручання в приватне життя...

Цю колізії для «УМ» коментує правозахисник Володимир Яворський, виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини:

— Конституційний Суд виніс своє рішення, не враховуючи міжнародні зобов’язання України. За Конституцією, міжнародні договори, які підписала Україна, є обов’язковими до виконання. Так, існує Європейська конвенція про захист прав людини, є практика Європейського суду з прав людини, котрі абсолютно не враховані з позиції КС.

Зокрема, йдеться про поширення конфіденційної чи приватної інформації про так званих публічних осіб. Європейський суд чітко встановлює можливості поширення такої інформації про публічних осіб: вони мають бути більш відкриті, ніж звичайні громадяни. Ця норма потрібна для функціонування незалежної преси в демократичному суспільстві. А КС узагалі не звернув на це жодної уваги, встановивши фактично однакові стандарти щодо захисту конфіденційної інформації і для публічних осіб, і звичайних громадян.

Це матиме довгострокові наслідки. По–перше, з’являється змога подавати цивільні позови на журналістів та ЗМІ. Також відкривається можливість для кримінального переслідування. Адже «мертва» стаття Кримінального кодексу про заборону збирання та розповсюдження конфіденційної інформації може активно застосовуватися...

— Тобто побоювання про кримінальні справи проти журналістів — ви­правдане?

— Абсолютно! Причому з точки зору кримінального права це буде абсолютно виправдано. І це буде очевидним обмеженням свободи слова.

— Яким чином у внутрішньому законодавстві регулювалася приватність публічних осіб?

— По–перше, в законодавстві були прописані певні ознаки публічної особи. По–друге, завжди існувала теза, що коли інформація є суспільно важливою (є критерії важливості інформації), то таку інформацію можна безумовно поширювати. Але Конституційний Суд про цю сферу взагалі не згадав. Якби він сказав, що цю інформацію можна поширювати, якщо йдеться про публічну особу, якщо ця інформація є суспільно важливою, то рішення було б більш збалансованим.

— Звернення до КС було направлене Жашківською районною радою, яка начебто хотіла вирішити непорозуміння між фермерами і сільськими головами. Як ви гадаєте, то справді був експромт чи йдеться про сплановану комбінацію?

— Це може бути й випадковістю. Або 50 на 50. Кваліфікаційний рівень Конституційного Суду зараз дуже низький. Якщо подивитися на рішення, ухвалені протягом останнього року, то багато з них заслуговують великої критики. З іншого боку, цілком можливо, що вибудовується цілий механізм для обмеження свободи слова в Україні. Держава казатиме: «Ми захищаємо права людини, приватне життя,» — але обмежуватиме свободу слова.