Щеплені... досвідом

Щоб було, як у Європі

Пристрасті навколо цієї теми вирують не від учора. Смертельні випадки серед немовлят і школярів після профілактичних щеплень за останні кілька років відчутно загострили ситуацію і посилили панічні настрої в суспільстві. Тож багато батьків почали категорично відмовлятися від вакцинації. Однак відвідувати дитячий колектив без довідки про щеплення, як відомо, в Україні наразі не дозволяє законодавча норма. Шляхів виходу з глухого кута в таких батьків небагато: або «домовлятися» з керівниками дошкільних закладів, або купувати необхідні довідки в поліклініках.

Новий закон, проект якого депутати Верховної Ради недавно схвалили у першому читанні, у разі його прийняття таку заборону скасує. Автори законопроекту апелюють до європейської практики — мовляв, так прийнято у більшості країн Старого світу, чому ж ми забороняємо дітям без щеплень відвідувати садочки і нормально розвиватися? Водночас голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва пропонує обмежити відвідування садочків малюкам, які не отримали щеплень, під час складних епідемічних ситуацій. Простіше кажучи — сидіти вдома, якщо в країні спалахне кір, краснуха чи, не дай Боже, поліомієліт.

Закон іще не ухвалений, але вже почав обростати міфами. Один із них: тепер до дитсадків буде небезпечно ходити і дітям, які вчасно отримали всі планові щеплення. Столичний імунолог Катерина Ковбаско заспокоює: це не так. «Обов’язкову вакцинацію проводять від серйозних захворювань: туберкульозу, дифтерії, правця, вірусного гепатиту В, поліомієліту, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, гемофільної інфекції, яка часто викликає менінгіт. Проти поширених застудних захворювань, які діти так активно «чіпляють» одне від одного в садочках, щеплень немає», — нагадує пані Катерина.

Чи робити щеплення здоровій дитині, вирішують тільки батьки, наголошує лікар–імунолог. Завдання педіатра — переконати мам і татусів у доцільності такої процедури. Але примусити зробити щеплення дитині чи дорослому не може ніхто.

Добровільно, але з розумінням

Багато мам зізнаються: погоджуються на вакцинацію винятково через побоювання, що згодом їхніх малюків не візьмуть у садочок чи школу. «Жахливо, коли така мотивація — єдиний аргумент, — каже мама шестимісячної доньки Катерина Галата. — Треба давати батькам реальне право вибору».

Але добровільність має бути обізнаною, додає виконавчий директор громадської організації «Імунний щит нації» Наталія Винник. «Коли батьки отримають достовірну інформацію про щеплення насамперед від медичних працівників, усвідомлять, наскільки це важливо — вони робитимуть правильний вибір».

Водночас торік чимало батьків стали заручниками іншої проблеми, коли у поліклініки та пологові будинки не надходили необхідні вакцини. Тому навіть за бажання зробити щеплення дитині не було змоги. Такі батьки також за новий закон.

«За нинішніх умов, коли бракує вакцини і кожна дитина має індивідуальний графік щеплень, це нормально, — вважає Інна, мама трьох дітей. — Ростислав народився у серпні минулого року, а перше обов’язкове щеплення від туберкульозу йому так і не зробили. Ця вакцина, а також Манту, досі не надійшли до поліклінік. Ми робимо АКДС, а БЦЖ відкладається на невизначений час. Чому моя дитина має страждати через дурість чиновників?»

Кір: жорстоке «оновлення пам’яті»

Ухвалення закону не призведе до масової відмови від щеплень, переконана більшість експертів. «Люди краще сприймають те, що є добровільним, і 70 відсотків батьків таки погодяться на вакцинацію», — прогнозує Федір Лапій, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика. Батьків, які мислять раціонально і приймають зважені рішення, завжди було більше, певен він. «На жаль, серед нас багато тих, хто не йме віри, аж доки не переконається на власному досвіді. Нинішня ситуація з кором у західних областях відкидає необхідність додатково пояснювати, наскільки це небезпечна хвороба, які тяжкі ускладнення викликає і навіть призводить до смерті, — пояснює «УМ» свою позицію Федір Іванович. — Якщо така проблема торкнеться Східної і Центральної України, для багатьох це стане «оновленням пам’яті», нагадуванням — хоч і досить жорстоким — про те, що своїх дітей потрібно захищати».

Якщо необхідність у довідках відпаде, сподівається Федір Лапій, у лікарів не виникатиме питання, чому начебто вакцинована проти дифтерії дитина раптом занедужала на тяжку форму цієї хвороби. «Можу запевнити: в усіх випадках смерті від дифтерії, які випало розслідувати особисто мені, довідку про вакцинацію батьки просто купили», — додає експерт.

Киянка Валерія Повжик раніше категорично відкидала ідею вакцинації. Нині молода жінка, яка чекає первістка, зізнається: ситуація з кором змусила переглянути власну позицію «Відмовлятися від щеплень почали три роки тому, і нині саме ці дітки без відповідного імунітету захворіли у садочках на кір, — міркує Валерія. — Швидше за все, скористаюся досвідом старшої сестри. Всі щеплення своєму трирічному сину вона робила в приватній клініці. Сестра радить обов’язково вимагати документи на вакцини, перевіряти, як зберігаються препарати. Досі проблем ні зі щепленням, ні зі здоров’ям її дитина не мала...»