Вони «відстукували» минуле

Основою годинникової експозиції, яку розмістили в обласному краєзнавчому музеї, стала фондова колекція самого музею. Але чимало експонатів принесли сюди самі черкащани, відгукнувшись на заклик музейників. «Один 23–річний хлопець приніс нам більше десяти годинників, які йому в дитинстві дарували батьки. А дворічний Владик Клінкін прийшов до нас із бабусею і подарував іграшковий мотоцикл, у який вмонтовано годинник», — розповідає «УМ» завідуюча відділом етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Литовка.

Найцікавішим експонатом пані Вікторія називає настінний годинник із Черкаського тролейбусного парку. Колись його називали «черкаськими курантами», саме за ним звіряли точність часу в місті. Від цього годинника йшли електричні датчики до всіх вуличних годинників і до тих, що висіли на прохідних заводів, фабрик та установ. «Життя в місті починалося з виходом на лінію першого тролейбуса, а вони виходили в рейс точно за цим годинником», — пояснює пані Вікторія.

Серед рідкісних експонатів виставки — дерев’яний настільний годинник iз фігурним металевим оздобленням і написом «Герасим, Афанасій із сином, Московська губернія», датований кінцем XIX століття. На його циферблаті — 8 медалей за участь у годинникових виставках. Окрім того, на виставці можна побачити ялинкову іграшку–годинник, виготовлену ще в 1920 році, два годинники, які стояли на радянських танках, годинник iз партизанського загону, який діяв на Черкащині у 1942 році...

«Коли ми дізналися про виставку, то вирішили принести й свою сімейну реліквію. Цей настільний годинник стояв на серванті у нашого дідуся. Він проїхав із родиною майже весь Радянський Союз — побував у республіках Середньої Азії, в Сибіру», — розповідає черкащанка Тамара Кургіна–Коваленко, яка теж прийшла на виставку. Вона пригадує, як у її дитинстві кожні півгодини він «бомкав та співав», а дітям за підметену підлогу, прибрану кімнату, почищену картоплю чи іншу добру справу дозволяли раз на добу заводити той годинник. «Ми так старалися це заслужити! Позаду годинника відкривалися дверцята, там лежав ключик, як у Буратіно, а коли починали заводити — всередині стрибали молоточки. Це була казка!» — згадує пані Тамара.

Загалом на виставці старовинних годинників можна побачити більше 150 експонатів, які колись «відстукували» минуле.