Трагедія сімʼї Коцюбайлів: помер брат Героя України «Да Вінчі»
Брат Героя України «Да Вінчі» - Іван Коцюбайло помер у віці 27 років. >>
Чи не забагато хочуть окремі національні меншини? Адже їм і так комфортно живеться в Україні. (Фото з сайту pravdu.com.ua.)
Як свідчить офіційна статистика, на сьогодні в Україні мешкають представники понад 130 національностей, що дозволяє вважати нашу країну поліетнічною. Проте за 20 років незалежності в Україні так і не було створено чіткої етнонаціональної політичної концепції, а також чіткої концепції мовної політики. Як наслідок, питання мови та міжетнічних відносин набувають політичного забарвлення, їх систематично використовують у спекулятивно–агітаційних цілях і перетворюють на фактор дестабілізації політичної ситуації в країні. На щастя, нашу країну оминули масштабні конфлікти на міжетнічному ґрунті, які сьогодні у світі не рідкість. Поки що оминули.
Цими днями вперше в історії незалежної України про проблеми державної політики щодо національних меншин говорили під куполом Верховної Ради. В парламентських слуханнях, присвячених цій непростій темі, взяли участь народні депутати, представники уряду та самих національних меншин.
Україна є державою з високим рівнем толерантності, її законодавство в частині захисту прав етнічних меншин називають одним iз найдемократичніших в Європі. «Представники етнічних меншин в Україні займають належне, а інколи й домінуюче становище в бізнесі, банківській сфері, засобах масової інформації, а то й в управлінні державою. Тут можна називати достатньо прізвищ, починаючи з найвищих щаблів влади — і аж до органів місцевого самоврядування, — каже голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний. — Сприяння в забезпеченні прав етнічним меншинам в Україні призвело до того, що природне прагнення до забезпечення мовних, духовних і гуманітарних потреб української національної більшості доволі часто дискримінується і обмежується. Під приводом забезпечення прав етнічним меншинам дехто працює над утвердженням домінуючого становища лише однієї, а саме — російської — етнічної меншини, яка тепер, як і в часи царської Росії та Радянського Союзу, хоче залишати за собою провідні позиції у всіх сферах політичного, суспільного й ділового життя України». Михайло Ратушний додає, що особливо гостро питання проявів російського великодержавного шовінізму, українофобства, а то й відвертого чорносотенства проявляється зараз, коли у владі вільно почуваються сили, для яких політика подальшої деукраїнізації й денаціоналізації переважної більшості етнічних меншин є архіважливою. «Це гостро проявляється в царинах освіти, гуманітарної сфери, засобів масової інформації, а то й релігійній політиці. Вважаю, що одним із підсумків цих парламентських слухань має бути відставка з органів виконавчої влади тих «діячів», які відомі своєю українофобською й чорносотенною діяльністю», — каже пан Михайло. Ратушний запевнив представників національних меншин, що ті, хто хоче зробити сьогодні з українця «малороса» або «хохла», з однаковим презирством і зневагою ставляться й до них.
«Cвідченням безбережного антиукраїнського нахабства став день 31 грудня, який продовжився в новорічну ніч, коли я зі своєю родиною шукав українського телеканалу, — каже народний депутат, головний «просвітянин» країни Павло Мовчан. — Лише за 23–ю спробою знайшов пряму трансляцію зі столичного Майдану, на якому лунало моє рідне слово, слово, що споріднює всю українську людність, у якої новорічної ночі (і не лише!) відібрано право на свою пісню, свою молитву, свою співзвучність і відлунність із космосом... Навколо ж було все: галкіни–шмалкіни, пугачови–цекали, цьомкали–гейкали і «прочая» і «прочая». Навколо — прірва лютого біснування, «привид тупого, ситого вдоволення»...
Народний депутат додає: в Україні проживають 83 відсотки українців, росіян — менше 20 відсотків. Але якщо подивитися, якою мовою видається більшість книжок, газет, журналів, якою мовою «балакає» наше телебачення, яка церква домінує, то здається, що в Україні мешкають всуціль росіяни. Чому немає відповідного співвідношення в інформаційній, освітній, культурній сферах? «Агресивна меншість, яка за сприяння зовнішніх чинників узурпувала владу, намагається запевнити, що це природний історичний процес, унаслідок чого денаціоналізується не лише корінна нація, а й національні меншини. Продовжується формування «гомо совєтікуса», — вважає Павло Мовчан. В Україні русифікували не тільки самих українців, а й усі національні меншини!
«У Євросоюзі, де перебуває на заробітках майже 7 мільйонів наших співвітчизників, українці мають право на реалізацію своїх мовних, етнічних, культурних і духовних потреб, тоді як у Російській Федерації становище із забезпеченням прав і свобод українців, що гарантуються міжнародним правом, ратифікованим Росією, не просто ігноруються, а цілком дискримінуються», — наголосив Михайло Ратушний. За його словами, на території Російської Федерації на сьогоднішній день немає жодної повноцінної української школи, друкованого органу засобу масової інформації, церкви. До речі, російська меншина взагалі не виступала на парламентських слуханнях. Чи не тому, що цій меншині нема чого скаржитися на життя? В Україні вона почувається цілком комфортно!
Павло Мовчан розповів, як недавно група депутатів здійснила паломництво на Святу землю. Звідти, окрім душевного світла, вони винесли ще одне враження: як із різних етнічних складових формується єдина єврейська нація, етногенез якої відбувається саме тепер. Відроджена мова, до якої вдавалися тисячі розсіяних по світу євреїв, слугує у цьому визначальним чинником.
«Політичні сегменти, які були включені за квотами Москви до фракції Партії регіонів, потрактовують наші національні устремління як «украинскую» болезнь русской нации», слово українська ще й досі беруть у лапки, процес нашого державотворення називають не інакше, як «движением украинского сепаратизма», а дійсною ідеологією визнають ідеологію «русского единства» і «русского мира». Вони делеговані якомога скоріше позбавити українську незалежність навіть її рудиментарних форм», — каже Павло Мовчан.
Від того, як вирiшуватимуться національно–етнічні проблеми в Україні, і передовсім проблема сприяння розвитку української визначальної складової, залежатиме траєкторія розвитку України, темпи її економічного зростання, рівень соціальної і політичної стабільності та характер політичного режиму. Якщо і далі підігріватимуться українофобські тенденції, це неминуче призведе до формування потужного і стрімкого ксенофобського комплексу, який спричинить відповідну реакцію українців. Яку? Це ми вже проходили під час єврейських та польських погромів. І не доведи Боже нам знову вирішувати міжетнічні проблеми вогнем і мечем.
У Румунії, Словенії, Хорватії, де традиційно проживають чисельні національні меншини, запроваджено принцип квотного представництва в парламенті. В українському Законі «Про вибори народних депутатів» від 1998 року, коли вперше було впроваджено змішану систему, було передбачено, що при формуванні округів у місцях компактного проживання національних меншин, виборчі округи формуються таким чином, щоб території компактного проживання відповідних менших були включені до складу одного округу. В новому законі про вибори ці моменти відсутні.
На думку Михайла Ратушного, введення квотного принципу за етнічною ознакою під час виборів до українського парламенту не відповідатиме конституційній нормі. Адже громадяни України рівні перед Законом, незважаючи на їх національність, релігійну чи расову приналежність.
Брат Героя України «Да Вінчі» - Іван Коцюбайло помер у віці 27 років. >>
Працівники ДБР повідомили про підозру полковнику медичної служби та військовослужбовцю, який оформлював бойові виплати медичній сестрі, що залишалась вдома. Військовій також повідомлено про підозру. >>
Поліцейські Києва затримали групу наркодилерів, які збували у столиці кокаїн, амфетамін та канабіс, які маскувалися під військових. У затриманих зловмисників також виявили зброю. >>
Хочу поділитися з усіма, хто продовжує читати пресу, одним приємним випадком, що стався зі мною під час дороги додому. >>
Під час виступу у Верховній Раді 29 жовтня Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко повідомив, що планується призвати на службу ще 160 тисяч осіб. >>
Необґрунтованою визнано скаргу на вчительку англійської мови однієї з житомирських шкіл, яка вимагає від учнів спілкуватися українською мовою під час занять. >>