Півроку тому до осель активних мешканців Віти Поштової — села у Києво–Святошинському районі — із «роз’яснювальною роботою» навідалися «приблатньонні» і правоохоронці. Людям «наполегливо рекомендували» відмовитися від підписів під зверненнями до високих владних інстанцій, у яких люди скаржилися на земельний «бєспрєдєл» сільського голови Сергія Іванова. Залякування на людей діяло не завжди. Воно і не дивно — спокійно спостерігати за корупційними ходами колишнього міліціонера, у якому прокинувся великий комбінатор, було несила.

Іванов пускав iз молотка все. Під продаж пішли три гектари землі в центрі, щоб профiнансувати будiвництво дитсадка, але грошi невiдомо куди зникли. Коли стартувала інша приватна забудова на незаконно відчуженiй землі військової частини, у селі мало не сталася екологічна катастрофа — знищили каналізаційний колектор, стоки потекли назовні... Під дачі пішов i ліс. За підрахунками активістів, його продано понад 50 гектарів. Пляж сiльський голова передав під ресторан. Приватний власник його огородив, перекривши підхід до води. Іванов не погребував навіть старим клубом — зняв із балансу сільради і продав у приватну власнiсть.

Утiм сільського голову минулоріч таки «прикрили» — впіймали на хабарі. Проте традиції управління у Віті Поштовій не змінилися. Селом «ходить привид» Іванова — його справу продовжує в.о. голови — секретар, і, як стверджують місцеві, «зовсiм не чужа» Іванову Вікторія. Цікаве у цій історії й наступне: на закритiй базі, що поруч iз селом, за твердженням селян, збираються бандити, а офiцiйно в лiсi розташувалася приймальня відомого високопосадовця.