Знесилені... відпочинком

Здавалося б, ніщо так не заряджає нас позитивом, як свята. Приємні клопоти, пов’язані з підготовкою до дати «ікс», пошук подарунків та очікування дива наповнюють життя особливим сенсом і піднімають настрій. А ще коли цей настрій пахне мандаринками і хвоєю, відлунює салютами і тостами, веселощами під келих традиційного шампанського, то отриманих емоцій має вистачити надовго. Тим паче що перша декада січня зазвичай минає у відпочинковому режимі, а про роботу якщо і згадуємо, то, радше, теоретично.

Однак багатьом із нас знайоме це відчуття: свята закінчились, а сили рухатися далі немає. І тебе вже не просто напружує, а емоційно вбиває необхідність щоранку під звуки нахабного будильника підіймати себе з теплого ліжка і запаковувати в уніформу рутинних обов’язків. За спостереженнями психологів, для того, аби «відновитися» після святкових канікул і повернутися до звичного життя, людині потрібно від чотирьох днів до кількох тижнів. Усе залежить від особливостей характеру. А ось у цей перехідний період доводиться продумувати кожен свій крок — і вдома, і на роботі. Починаючи від ритуальної ранкової кави і завершуючи вечірньою ванною.

«А в душі — пустеля...»

Визначаючи стан, що заважає відразу після свят «ввімкнути» себе в робочий ритм, психологи уникають слова «депресія». І наголошують: ідеться лише про погіршення емоційного та фізичного стану після свят. Упоратися з цією проблемою людина взмозі й самотужки, тоді як депресія потребує серйозної підтримки з боку фахівців.

Стрес після свят виявляє себе по–різному. У когось починається підвищена нервова активність, хтось, навпаки, відчуває апатію.

«Кожного року в цей час зі мною коїться одне й те саме, — скаржиться моя знайома Наталя, викладач одного зі столичних вишів. — Новий рік відсвяткували, різдвяні подарунки роздали, родичів відвідали, і все — мене немає. Кава збігає на плиту, манікюр псується, настрою нуль, і ще, як на лихо, в один момент виходить з ладу вся побутова техніка. Чоловік дратується через пересолений борщ, сина зранку не можу добудитись і зібрати вчасно до школи, начальник вантажить дорученнями, які слід було зробити «на вчора», — і все, я починаю зриватися. Впадаю в істерику, плачу. А потім відчуваю таке спустошення в душі, ніби по мені танк проїхав...»

Із настанням нового року ми пов’язуємо багато надій. Здається: ось годинник проб’є дванадцять разів, і життя дивовижним чином зміниться на краще. Але минає день, тиждень, а за вікном та сама зимова похмурість, у метро — сонні неусміхнені обличчя, в душі — пустеля. Як правило, на свята і пов’язані з ними вихідні ми будуємо ще й грандіозні плани: побачитися з друзями, випробувати новий кулінарний рецепт, сходити в аквапарк, перебрати нарешті одяг у шафі, дати лад паперам на столі. А в результаті — навіть половини із цих задумів втілити не вдалося, та й саме свято минуло «якось не так».

Робота — не каторга

«Якось не так» для полтавчанки Олени має особливий підтекст і причини. «Чоловік святкує день народження 31 грудня, я — першого січня. Так уже нам пощастило... Плюс Новий рік, далі, через кілька днів — готуй кутю й узвар... Тиждень із кухні практично не виходжу. Готую, подаю, прибираю, мию, знову подаю... Простоїш біля плити, як біля станка, а потім і в дзеркало на себе дивитися неприємно, — ділиться наболілим Олена. — Майже двадцять років поспіль мирилась із цим, як зі стихійним лихом. А цього разу заздалегідь сказала собі й попередила домашніх: ніяких застіль. Друзі й родичі образились через таку «неввічливість», але ніхто не запитав, чи маю я сили на ті нескінченні «шуби», «олів’є» й «наполеони».

«На жаль, наші люди вважають соціально прийнятними лише такі методи відпочинку, як гарно випити, смачно закусити, а потім знесилено заснути. Таке враження, ніби інших способів розслабитися для них просто не існує, — дивується київський психолог Ольга Соломка. — Тому спочатку доводять себе до знесилення алкоголем та жирною їжею, після чого залишається спокійно лежати і стогнати. Алкоголь же, як відомо, спочатку додає енергії — звідси піднесення, танці, інколи бійки, — а потім, природно, настає спад, енергетичне виснаження. І для того, щоб організм знову повернувся до звичайного робочого стану, потрібен певний час. Або знову алкоголь — а це вже запій».

Звичайно, погоджується пані Ольга, не всі за святковим столом напиваються до непритомного стану, але мало кому після тривалих свят хочеться виходити на роботу. І тут уже варто замислитися — а чи тією справою людина займається? «Адже коли твоя діяльність тобі до вподоби, ти ладен займатися улюбленою справою і вдень, і вночі, і у свята, і навіть безкоштовно... І додаткових стимулів для цього не потрібно», — переконана психолог.

Для того щоб успішно побороти післясвятковий емоційний спад, вважає Ольга Соломка, насамперед треба розібратися з мотивацією. Усвідомити, що рухає тобою, коли йдеш на роботу — необхідність утримувати рідних, можливість заробити на цікавий відпочинок, допрацювати до пенсії, розвиватися. Якщо робота не приносить задоволення, то саме час знайти щось цікавіше, бо далі доведеться працювати лише на ліки. Але якщо на такі радикальні зміни в житті немає ні сил, ні можливості, варто змінити бодай ставлення до роботи як до каторги. І знайти–таки в ній позитивні моменти — чи приносить вона користь людям, чи дає змогу реалізувати себе.

Замість кави і ліфта — яблуко і сходи

Боротися з післясвятковою хандрою і поповнювати енергетичний заряд Ольга Соломка радить у приємний для себе спосіб. «Зазвичай, для того, аби збадьоритися, більшість із нас використовує чай, каву, шоколад чи енергетичні напої. Проте ці засоби, так само як і алкоголь, спочатку додають енергії, а потім відбувається спад. І треба їх приймати знову. Крім того, вони шкодять здоров’ю, — нагадує психолог. — Тому краще обійтися природними засобами. Після щедрих вечерь варто перейти на фрукти та овочі, причому в сирому вигляді. Приміром, брати собі на обід чи перекус яблука, апельсини, горіхи. Або один прийом їжі, скажімо, сніданок чи вечерю, замінити на овочевий салат. Це і сили додасть, і зайві кілограми швидко прибере.

Руховий режим також варто змінити. Це не означає, що треба себе силувати і стрімголов мчати на стадіон чи в тренажерний зал. Краще уникати наруги над тілом, вистачить і маленьких кроків. В ідеалі, звичайно, — знайти для себе енергетичну практику до душі. Це можуть бути спеціальні дихальні вправи, йога, китайський цигун чи плавання, медитація... Але для початку підійдуть будь–які фізичні навантаження. Скажімо, дорогу на роботу чи додому варто зробити дещо тривалішою — вибрати маршрут, де б можна було прогулятися пішки. У крайньому разі замість ліфта краще піднятися сходами, а на ескалаторі в метро не стояти пасивно, а потроху рухатися вгору самостійно. Так і настрій можна покращити, й енергії додати — ми починаємо глибше дихати, м’язи напружуються і виробляються гормони радості».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Аби спокійно пережити постсвятковий емоційний спад, фахівці радять одразу не пірнати з головою в роботу, а дати собі трохи часу адаптуватися до звичайного трудового ритму. Не будуйте глобальних планів, не призначайте важливих переговорів. Будь–який аврал може викликати неврози, головний біль, загострити хронічні захворювання. Важливо час від часу влаштовувати невеликі перерви, не працювати допізна і не брати роботу додому. Жодних трудових подвигів, — застерігають психологи. Найкраще пережити цей період, вирішуючи прості рутинні справи.

ДО РЕЧІ

Від так званої післясвяткової депресії потерпає майже половина жителів Землі, кажуть психологи. Дієвий засіб проти нудьги — утнути щось несподіване. Наприклад, сходити в кіно і переглянути трилер або бойовик, хоча раніше ви визнавали лише мелодрами. Емоційний контраст іноді дає несподівані результати.

Не забувайте й про те, що поліпшити настрій можна з допомогою корисних енергетичних напоїв, які кожен може приготувати власноруч. Калиновий сік із медом додасть бадьорості, а склянка теплої води з ложкою меду і яблучного оцту зміцнить імунітет і допоможе очиститися від шлаків. Будуйте нові плани, налаштовуйтеся на позитив і пам’ятайте: на зміну одним святам неодмінно прийдуть інші.