«Може, донька почує, що її шукаю»
Майже 30 років жителька черкаського села Нечаївка Любов Романенко носить у своєму серці нестерпний біль. І мало не щодня, дивлячись на своїх двох синів та доньку, вона думає про те, що нині в неї було б не троє, а четверо дітей. З 7 травня 1982 року, коли вона народила дівчинку в Черкаському пологовому будинку №1, ця жінка постійно живе з думкою про те, що її донька не померла, як заявили їй лікарі, а живе у прийомній сім’ї...