Норвегія звітує про військову допомогу Україні на мільярд крон
Уряд Норвегії передав Україні військову допомогу на суму приблизно 1 мільярд норвезьких крон (майже 850 млн євро) протягом останніх декількох місяців. >>
Українська сільськогосподарська рілля, як не дивно, знову не стала товаром. Хоча експертне середовище і близьких до влади, і незалежних аналітиків було на сто відсотків переконане — «торги» землею почнуться вже у січні. Тим паче що передумови для цього є майже всі. Так, ще у липні парламент ухвалив закон про земельний кадастр, який набуває чинності через три дні. Це перша з необхідних умов для купівлі–продажу «годувальниці». Друга — закон про ринок земель, який уже зареєстровано у Верховній Раді, і ухвалити його можуть буквально кожної миті. Додавали впевненості і заяви Президента Віктора Януковича, що влада готова налагодити процес залучення серйозних інвестицій в український АПК. А без продажу землі, як відомо, жодних інвестицій бути не може.
Тож законопроект представників правлячої коаліції — «регіоналів» Олександра Єфремова та Григорія Калетника — про продовження мораторію ще на рік, який Рада оперативно розглянула і так само оперативно ухвалила, викликав здивування. Щоправда, тільки на перший погляд. «Землю в Україні почнуть продавати тільки після виборів, — сказала донедавна близький до нинішньої влади політик Олександра Кужель. — Вони (влада. — Ред.) її би вже давно продала, щоби капіталізувати накопичені гроші у чорноземи. Адже в Україні чорноземи настільки ж вигідні, як нафта в арабів, — вони годуватимуть Європу. І тільки перспектива виборів зупинила нинішній режим».
Незалежні експерти сходяться на думці: бізнесмени, близькі до «сім’ї», не відкинули своїх планів скупити українську землю, особливо у перший період після скасування мораторію, коли вона буде найдешевшою. Але не встигли до кінця відпрацювати схему, за якою можна забрати все. «Влада і бізнесмени, близькі до влади, не встигли до кінця розробити механізм контролю за земельними ресурсами, — у розмові з «УМ» погоджується з цією тезою аграрний експерт Андрій Товстоп’ят. — Найімовірніше, до цієї теми — скасування мораторію — вони повернуться найближчим часом. І вважаю, що для цього не обов’язково має минути рік: запроваджений нещодавно мораторій більшість у Верховній Раді може скасувати і достроково».
Таким чином, усі застереження, що левова частка земель в Україні може опинитися в руках великого капіталу, не позбавлена підстав. Так само, як і не має бути підстав для сумніву, якої партійної приналежності цей капітал. Дрібні ж господарства обіцяних вигод, швидше за все, не вiдчують. Натомість у земельній сфері ризикує розквітнути рейдерство, на тлі якого нинішні захоплення заводів виглядатимуть квіточками. А боротися буде за що: тільки за номінальною вартістю (20 тис. гривень за один гектар) українські чорноземи коштують 560 млрд. гривень. Але ж ціна їх постійно зростатиме — відповідно до світових тенденцій, які відзначаються дефіцитом продуктів харчування.
Уряд Норвегії передав Україні військову допомогу на суму приблизно 1 мільярд норвезьких крон (майже 850 млн євро) протягом останніх декількох місяців. >>
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Бійці 225 окремого штурмового батальйону ЗСУ отримали 15 нових бронемашин "Козак-2М1" і 25 одиниць "Козак-5" виробництва ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "Практика". >>
Українці в рази частіше почали дарувати автомобілі. Зокрема, в сервісних центрах МВС фіксують значне зростання кількості реєстраційних дій із транспортними засобами лише протягом квітня. >>
Про це повідомив власник компанії RC Store з виробництва та імпорту FPV-дронів на власній сторінці в Instagram. >>
Підтримало закон 428 євродепутатів. 131 – проти і 44 утримались. >>