Ще одна поразка росії? новий Чорноморський світ вчиться успішно працювати без москви
У травні 2025 року Європейський Союз зробив крок, який у поточному інформаційному шумі воєнних подій залишився майже непоміченим. >>
Українська сільськогосподарська рілля, як не дивно, знову не стала товаром. Хоча експертне середовище і близьких до влади, і незалежних аналітиків було на сто відсотків переконане — «торги» землею почнуться вже у січні. Тим паче що передумови для цього є майже всі. Так, ще у липні парламент ухвалив закон про земельний кадастр, який набуває чинності через три дні. Це перша з необхідних умов для купівлі–продажу «годувальниці». Друга — закон про ринок земель, який уже зареєстровано у Верховній Раді, і ухвалити його можуть буквально кожної миті. Додавали впевненості і заяви Президента Віктора Януковича, що влада готова налагодити процес залучення серйозних інвестицій в український АПК. А без продажу землі, як відомо, жодних інвестицій бути не може.
Тож законопроект представників правлячої коаліції — «регіоналів» Олександра Єфремова та Григорія Калетника — про продовження мораторію ще на рік, який Рада оперативно розглянула і так само оперативно ухвалила, викликав здивування. Щоправда, тільки на перший погляд. «Землю в Україні почнуть продавати тільки після виборів, — сказала донедавна близький до нинішньої влади політик Олександра Кужель. — Вони (влада. — Ред.) її би вже давно продала, щоби капіталізувати накопичені гроші у чорноземи. Адже в Україні чорноземи настільки ж вигідні, як нафта в арабів, — вони годуватимуть Європу. І тільки перспектива виборів зупинила нинішній режим».
Незалежні експерти сходяться на думці: бізнесмени, близькі до «сім’ї», не відкинули своїх планів скупити українську землю, особливо у перший період після скасування мораторію, коли вона буде найдешевшою. Але не встигли до кінця відпрацювати схему, за якою можна забрати все. «Влада і бізнесмени, близькі до влади, не встигли до кінця розробити механізм контролю за земельними ресурсами, — у розмові з «УМ» погоджується з цією тезою аграрний експерт Андрій Товстоп’ят. — Найімовірніше, до цієї теми — скасування мораторію — вони повернуться найближчим часом. І вважаю, що для цього не обов’язково має минути рік: запроваджений нещодавно мораторій більшість у Верховній Раді може скасувати і достроково».
Таким чином, усі застереження, що левова частка земель в Україні може опинитися в руках великого капіталу, не позбавлена підстав. Так само, як і не має бути підстав для сумніву, якої партійної приналежності цей капітал. Дрібні ж господарства обіцяних вигод, швидше за все, не вiдчують. Натомість у земельній сфері ризикує розквітнути рейдерство, на тлі якого нинішні захоплення заводів виглядатимуть квіточками. А боротися буде за що: тільки за номінальною вартістю (20 тис. гривень за один гектар) українські чорноземи коштують 560 млрд. гривень. Але ж ціна їх постійно зростатиме — відповідно до світових тенденцій, які відзначаються дефіцитом продуктів харчування.
У травні 2025 року Європейський Союз зробив крок, який у поточному інформаційному шумі воєнних подій залишився майже непоміченим. >>
Автори зазначають, що це вже вплинуло на російську тактику у війні з Україною. Особливо на тлі суперечок щодо доступу української ППО до ЗРК Patriot між Києвом та адміністрацією Трампа, чия “підтримка України в кращому випадку була половинчастою, а в гіршому – межувала з ворожістю”. >>
Насамперед нагадаю, що цього понеділка у світі відзначали День молока. >>
Дарницьку ТЕЦ у Києві відновлює ТОВ «Євро-Реконструкція» коштом підприємства та акціонерів без залучення бюджетного фінансування. >>
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>