«Щедрик» проспівав на зиму

На презентацію четвертого фестивалю «Країна мрій Різдвяна» Олег Скрипка покликав до столичного клубу «Культ РА». Запрошенням скористалося чимало шанувальників як самого пана Олега, так і його фестивалю — щільність «народонаселення» на квадратний метр у клубі була надвисокою. Частували  питним медом, смаженим поросям, кутею, різноманітними пирогами та солодощами. Українські романси для гостей виконував Володимир Самайда, а казкар Сашко Лірник організував казкову міні–виставу, учасниками якої змогли стати всі охочі. Під час святкової презентації перепліталися християнські та язичницькі  обрядові українські традиціїї, звучали щедрівки та колядки, святкували народження сонця, співали здравниці Ярилу і подяки Дажбогу... Разом з усіма освячували Дідуха та водили хороводи під скрипку і бубон творці сучасної української культури Василь Попадюк, Сашко Положинський («Тартак»),  Арсеній Білодід («Сокира Перуна»), Сергій Василюк («Тінь Сонця»), кобзар Тарас Силенко...

Центральною подією свята стала прем’єра повнометражного мультиплікаційного фільму «Щедрик» (студія «Новаторфільм»), сценарій до якого написав Сашко Лірник, режисер — Степан Коваль, художник — Катерина Слонова... На створення цього мультику, в якому розповідається про маленького хлопчика, що потрапляє у стародавнє казкове село та бачить чудеса перетворення заклопотаних людей на маленьких радісних дітей,  знадобилося 150 кг пластиліну та 100 кг солі. Заклопотаний Олег Скрипка знайшов для «УМ» кілька хвилин, щоб розповісти про подальшу долю «Щедрика» і не тільки....

— Олеже, чи плануєте ви на майбутнє цикл таких мультиків, один з яких було представлено сьогодні? Чи це разова  акція?

— Я не знаю, моя задача сьогодні — реалізувати цей мультик. Якщо він матиме пулярність, тоді можна продовжувати. Він може бути реалізований за кордоном, як це часто буває... Шанс, що він реалізується в нашій країні, чесно кажучи, невеликий... Чому? Перша причина — я не бачу інформаційних каналів, які могли б цей мультик крутити, а по–друге — Україна не є ринком для власного продукту. На жаль... Українці не звикли споживати своє. А цей мультик є, по–перше, для українців, по–друге, для всього світу. І коли українці будуть звертати увагу на досягнення української культури, цікавитися нею, тоді ми вийдемо з андеграунду. Андеграундність — це комплекс, комплекс неповновартості. Поняття «андеграунд» містить у собі певний страх. Ми, граючи панк–рок, етно–рок, є мейнстрімом. Мені андеграунд не подобається, я музикант, який хоче грати для широкої аудиторії, для багатьох людей.

— Чи не вважаєте ви, що українська культура прокидається саме в такі депресивні періоди життя суспільства, як зараз?

— Те, що ви називаєте депресивними періодами, — це завжди початок чогось нового: щось закінчується, а щось починається. Я думаю, просто ми жили в багатьох ілюзіях, що панували в світі. А є дуже проста істина, яку треба з’ясувати. Потрібно спиратися на традицію, на наше коріння. Знати, що було, як воно раніше відбувалося і які є головні речі в цьому житті — це свято, це рідні, дитина чи Ісус Христос, який народився, щоб люди були близькі один до одного. А головне — самим потрібно творити свою історію.

В українців дуже високий потенціал, і цей потенціал набагато вищий, ніж  по факту був проявлений. Цим ми відрізняємось від інших націй, переважно імперських. Імперські нації мають вичерпаний потенціал, але імідж у них дуже роздутий, і всередині в них — вакуум, у тому числі й духовний... Іноді через це імперія може просто здутися. Імперії існують за рахунок потенціалів інших країн, у тому числі й нашої. Росіяни чи інші нації живляться нашими ідеями, нашою енергією. І нам варто з’ясувати для себе дуже просту річ:  треба наш потенціал використовувати для себе.

Дарина ДЗЕЦИНА

P. S. Четвертий зимовий фестиваль «Країна мрій Різдвяна» відбудеться у козацькому селищі «Мамаєва слобода» 7–8 січня. У програмі — ярмарок майстрів, розваги для дітей і дорослих, майстер–класи від народних умільців, різдвяна шопка, різдвяний вертеп, виступи мистецьких колективів «Райгородок», «Фолькнери», «Цвітень», «Кросна», гуртів «Воплі Відоплясова», «Божичі» тощо... Восьмого січня о 20:00 свою програму представить DJ O’Skrypka.