Довга дорога до прочинених дверей

Попри те, що, всупереч обіцянкам, на понеділковому саміті Україна—ЄС так і не було парафовано угоду про асоціацію, нинішня владна команда вважає цю зустріч із європейськими лідерами мало не своєю перемогою. І справді, в гостях у Януковича на Банковій президент Євросоюзу Герман ван Ромпей та голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу були значно більш толератними, ніж могли б. Та ще й дали зрозуміти, що угоду можуть парафувати найближчим часом, незважаючи на проблеми з демократією й судове переслідування опозиції в Україні.

Проте від парафування до підписання й тим паче ратифікації — довгий шлях. І якщо ситуація в Україні не зміниться, пройти його — марно й сподіватися. На цьому в ефірі «5–го каналу» наголосив голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра, який нагадав, що ратифікувати угоду про асоціацію повинні всі 27 держав–членів Євросоюзу. Парламенти яких нізащо не дадуть згоду на євроінтеграційну перспективу держави, де є політв’язні й проблеми зі свободою слова.

Щоправда, як з’ясувала газета «Коммєрсант–Україна», у преамбулі до погодженого на саміті 19 грудня тексту угоди з Євросоюзом пункту про перспективу членства України — ЄС, на якому так наполягав Київ, немає. Як і згадки про 49–ту статтю Європейського договору, яка передбачає право європейських держав подавати заявку на членство в ЄС (цей варіант українська переговорна група розглядала як компромісний). Єдине, на що погодилися в Брюсселі, — згадати в тексті про європейську ідентичність України, яку ЄС «бере до відома». Що не може бути розцінено як вказівка на європейську перспективу.

Водночас на зустрічі з представниками опозиції вже після саміту на Банковій керівники Євросоюзу запевнили, що Європа не зачиняє двері перед Україною. Лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк висловив переконання, що угоду про асоціацію з ЄС підпише й ратифікує «новий український парламент, в якому опозиційні сили візьмуть більшість». А перший заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов наголосив, що наразі «м’яч на стороні української влади» — або вона «дійсно почне формувати фундамент, необхідний для європейської інтеграції», або...

Також позавчора Баррозу, ван Ромпей узяли участь в роботі Форуму громадянського суспільства «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір». Зокрема, президент Європейської ради у своєму виступі відзначив, що завершенням переговорного процесу щодо угоди про асоціацію Україна значною мірою завдячує своєму громадянському суспільству, яке здійснювало тиск на обидві сторони.

ПОСПІШИВ

Як зазначає «Коммєрсант–Україна» з посиланням на свої джерела, Президент Янукович поквапився, коли позавчора після саміту з ЄС заявив, що Київ домовився про пом’якшення візового режиму для в’їзду українців у країни Євросоюзу. Ключові політичні положення нової угоди справді вже погоджено, але сам її текст буде готовий до підписання найближчим часом. Зокрема, в новому договорі буде уточнено терміни, на які консульства держав ЄС мають видавати багаторазові візи певним категоріям українських громадян, що підпадають під дію спрощеного режиму (не «до року», як зараз, а конкретно: «на рік», «на п’ять років» тощо). Також буде розширено перелік категорій, для яких візи оформлятимуть безкоштовно. Щоправда, чинності нова угода набуде лише після ратифікації парламентами держав ЄС.

ПРОТЕСТИ

Саміт Україна—ЄС супроводжували акції протесту: кількасот людей прийшли на Банкову з гаслами «Свободу політв’язням», «У Європу без Януковича» тощо (більшість із них було написано англійською). Переважній частині пікетників довелося стояти під Нацбанком на протилежній стороні вулиці Інститутської, оскільки підступи до адміністрації Президента перекрила міліція. Активісти «Коаліції учасників Помаранчевої революції» та «Чорний комітет» намагалися прорвати загородження з плакатами «Хочемо в Європу», проте їх швидко оточили бійці «Беркута». З півтора десятка протестувальників, серед яких були лідери «КУПР» і «ЧК» Сергій Мельниченко та Богдан Тицький, завантажили в «автозаки» й відвезли в Печерський райвідділок. Після втручання народних депутатів Володимира Ар’єва («НУНС»), Андрія Павловського та Наталі Королевської (БЮТ) активістів відпустили, склавши протоколи про адмінпорушення.