Так голосували на Гiбралтарi. (Фото РЕЙТЕР.)
Трохи більше 44 відсотків — така середня активність виборців 25 країн розширеного ЄС на виборах до Європарламенту, які відбулися 10—13 червня. Це найнижчий показник за останні 25 років, тобто від часу проведення перших загальних і прямих виборів до Європарламенту. В десяти нових країнах ЄС не спрацювали ентузіазм та елемент новизни, на який розраховували апологети євроінтеграції. Навпаки, явка виборців «старої» Європи була заначно вищою. Найганебніше повелися громадяни Словаччини та Польщі, де до дільниць навідалися лише, відповідно, 17 і 20 відсотків виборців. Президент Польщі Александр Кваснєвський вважає брак інтересу виборців своєї країни до виборів у керівні органи ЄС доказом громадянської незрілості та браку відповідальності у своїх співвітчизників. А голова Сейму Польщі Юзеф Олекси вважає, що низька активність є результатом розчарування поляків ситуацією в країні: люди наразі побачили результати вступу до ЄС у вигляді зростання цін, але ще не встигли відчути на собі переваг членства в ЄС.
Ще більше, ніж погана явка, вражають результати виборів. У переважній більшості країн ЄС правлячі партії, коаліції та блоки програли вибори до Європарламенту. Винятком є лише Іспанія та Греція, де парламентські вибори відбулися весною і люди ще не встигли розчаруватися в новій владі. Права правляча коаліція Естонії, яка провела свою країну до ЄС, на виборах не здобула жодного мандата до Європарламенту, повідомила ЦВК цієї прибалтійської країни. Щоправда, всі шість мандатів дісталися опозиційним партіям проєвропейської орієнтації. Далеко не так було в інших країнах, бо з 732 місць Європарламенту приблизно 100 дісталися «євроскептикам». У зв'язку з цим голова попереднього складу Європарламенту Патрік Кокс заявив: «Вони вже тепер заявляють, що створять у парламенті нову групу, тож, ймовірно, що розклад сил докорінно зміниться. І це певний виклик, адже в Європарламенті з'явиться якісно нова меншість. Це виклик, який повинні прийняти проєвропейські лідери. Якщо вони вірять в Європейський Союз, то на них покладається відповідальність за те, щоб краще «продати» його громадянам».
У Польщі правляча коаліція здобула лише п'ять з 54 мандатів до Європарламенту. А «євроскептики» iз «Самооборони» та «Ліги польських родин» вибороли, відповідно, вісім і десять мандатів. У Чехії друге місце на виборах дісталося комуністам, лютим противникам ЄС. У Великій Британії противники Європейського Союзу з Партії незалежності посіли на виборах третє місце і здобули 12 євромандатів. На Британських островах більше громадян взяли участь у голосуванні визначення переможця телевізійного реаліті-шоу «Великий Брат», ніж у виборах до Європарламенту. Загалом, по Європі більше людей стежили за поєдинками чемпіонату Європи з футболу, ніж брали участь у виборах.
Та драматизувати ситуацію не варто. Більшість Європарламенту складатимуть «єврооптимісти», які об'єднаються у чотири великі парламентські партії: правоцентристську Європейську народну (272 мандати), Соціалістичну (201 мандат), Ліберальну (66 мандатів) та «зелених» (42 мандати). Хоча наразі ще не відомо, які з них створять коаліційну більшість. Майбутня конфігурація парламентських сил стане предметом обговорення саміту ЄС, який пройде у Брюсселі 17-18 червня.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
