Тепло, як узимку

Питання, як зекономити на опаленні, актуальне для нашої сім’ї, адже ми живемо в старому приватному будинку під Києвом. Наші 80 квадратних метрів під час опалювального сезону «з’їдають» близько 500 гривень на місяць за газ та близько 100 — за електроенергію. Тож ми з чоловіком, порадившись зі спеціалістами, розробили план, як мінімізувати витрату газу й не замерзнути при цьому взимку.

Про дах і підлогу

Найбільші тепловтрати, як правило, йдуть через вікна (їх бажано замінити на металопластик) та двері, які не повинні мати щілин та мають бути утепленими. Найпростіше — поролоном та дерматином.

Виявилося, що тепле повітря в кімнаті швидко охолоджується, якщо не утеплені горище та стеля. Щоб зберегти тепло зверху, наші діди клали на горище солому. Проте в цьо­му натуральному утеплювачі збирається десятилітній пил, а також із задоволенням живуть миші, не кажучи вже про те, що це суперечить пожежним нормам. Тому солому довелося викинути, натомість покласти на підлогу горища мінеральну вату, а під неї парабар’єр (для того, щоб вата не підмокала й не «трусила» волокна у мікрошпарини стелі).

Якщо зі щілин у підлозі тягне холодним повітрям, це, швидше за все, означає, що під фундамент будинку підкопалися якісь гризуни — миші, кроти, їжачки чи землерийки. Фундамент у такому разі треба «підлити» бетоном. Забетонувати можна також і саму підлогу. Це надасть додаткової стійкості старому будинку. А для того, щоб узимку не мерзнути на такій підлозі, під бетонну стяжку кладуть пінопласт товщиною не менш ніж 10 см і щільністю не менш ніж 25 кг на метр кубічний, або дорожчий, але міцніший та з меншим коефіцієнтом тепловтрат пінополістирол. На таку стяжку можна покласти дерев’яні лаги й накласти традиційну дерев’яну підлогу або встановити так звану «теплу підлогу», яка буде не лише підтримувати високу температуру в приміщенні, а й приємно гріти ноги. Звичайна плитка, ламінат чи лінолеум, покладені на утеплену бетонну стяжку, також не холодять ноги.

Економ­варіант ремонту старої дерев’яної підлоги — накрити її пофарбованою фанерою чи пошпаклювати щілини сумішшю ПВА та деревної стружки.

Коли хатні стіни «дихають»

Холодні стіни — це біда багатьох приватних будинків. Особливо якщо вони мокріють зсередини й покриваються пліснявою. Стіни товщиною в «цеглину» (20 см) і (особливо!) бетонні треба додатково утеплювати ззовні. Існує кілька варіантів.

Найдешевшим і, за переконаннями багатьох спеціалістів, найефективнішим є утеплення стін пінопластом чи пінополістиролом. Проте цей матеріал має ряд недоліків. По­перше, пінопласт є паронепроникним, тобто під ним може утворюватися конденсат, а стіна буде мокріти. Особливо це небезпечно для дерев’яних будинків. По­друге, це недовговічний матеріал, який руйнується від високої температури під дією сонячних променів, а також від фізичних пошкоджень, наприклад, приставленої до стіни драбини. Кажуть, що пінопластової «оббивки» вистачає не більше ніж на 10 років. Хоча термін експлуатації також залежить від того, чим пінопласт покривати — сайдингом, штукатуркою чи вагонкою.

Інший варіант утеплення стін — із допомогою мінеральної вати — є дорожчим і багатьом не подобається через здатність вати абсорбувати воду, від чого її теплоізоляційний коефіцієнт зменшується. Як на мене, мінватою краще утеплювати стіни зсередини, накриваючи їх гіпсокартоном. Найдорожчим є варіант утеплення стін iз допомогою теплоізоляційної штукатурки типу «тепловер». Така штукатурка не мокріє та не створює конденсат, а стіна будинку «дихає». Є лише два «але» — досить висока ціна та необхідність накладати таку штукатурку шаром глибиною в 510 см. Хоча спеціалісти стверджують, що це не проблема, адже штукатурка легка і має консистенцію піни.

Кому камін, кому — грубка

Утеплення будинку може вполовину зменшити витрати на газ, але, як кажуть, досконалість не має меж. Тож спробуємо розглянути альтернативні газовому варіанти опалення. Найекономніший та перевірений віками спосіб — це піч, чи то пак груба на дровах, або камін. Варто зауважити, що обігріти каміном можна лише одну кімнату (саме ту, в якій його топлять), тоді як груба, нагріваючи гарячим повітрям стіну з пічними каналами, може обігрівати кілька кімнат. Тепло від груби тримається добу, тоді як камін вихолоджується, як тільки його перестають «підгодовувати» дровами. Це тому, що камін має велику топочну камеру й прямий вихід для диму. Вигадливі господарі, які хочуть і тепло з дому просто так не випускати, і палаючим багаттям помилуватися, роблять пічки­груби з великими топочними камерами, прикритими термостійким склом. На жаль, вартість такого скла «кусається». Але коефіцієнт корисної дії металевого каміна з термосклом — 70 відсотків, тоді як у відкритого — лише 10.

До мінусів пічного опалення слід зарахувати сухість у домі та неможливість підтримувати однакову температуру протягом доби. Ти спочатку кілька годин підкидаєш дрова в піч, потім вона розігрівається, влаштовуючи в домі справжній «Ташкент», але на ранок в кімнаті стає прохолодно, і це спонукає знову хапатися за сокиру й носити оберемки дров і галуззя в хату.

Існують і електричні каміни (щось на зразок «тюнінгованих» інфрачервоних обігрівачів), і металеві каміни, зроблені за принципом «буржуйки». Останні топлять дровами, тепло йде від нагрітого металевого корпусу та труби. Такі каміни встановлювати досить легко, бо їх не треба вбудовувати у приміщення, достатньо просто пробити дірку в стіні, через яку вивести назовні трубу­димохід.

Сьогодні в моду входять котли на твердому паливі (дровах, вугіллі, пелетах), лише тепер вони коштують дорожче та мають більш елегантний вигляд, ніж «дідусевий» вічно закіптюжений монстр. Спеціалісти стверджують, що в економній Європі котли на твердому паливі користуються великою популярністю. Ці пристрої практично повністю автоматизовані й за допомогою електроніки можуть чітко контролювати рівень температури в приміщенні та дозувати подачу палива з резервуару.

Деякі «кулібіни» пропонують підігрівати воду в бачку котла з допомогою спеціально добудованої до будинку невеличкої котельної та проганяти її по трубах і батареях стаціонарно встановленого парового опалення. Ігор Гречановський з Полтави таким чином економить 4/5 вартості газу, адже завдяки теплій зимі ще досі не вмикав газовий котел, підтоплюючи його дровами, тож чоловік фактично платить лише за газ, витрачений на приготування їжі.

Тримай ноги в теплі

Чи може тепла підлога слугувати альтернативою центральному опаленню — це питання власники приватних будинків активно обговорюють на будівельних форумах в інтернеті. Думки розділяються. Зважайте, що найкраще ставити теплу підлогу з терморегулятором (це щоб не допустити її нагрівання до температури батареї) у ванну та туалет. Це допоможе «підсушити» найвологіші кімнати в домі, а також дозволить комфортно ходити босим по теплій плитці. Повноцінно обігріти більші кімнати з висотою стін у три метри лише з допомогою теплої підлоги ( її температура має бути 18—20 градусів) навряд чи можливо. Крім того, лікарі попереджають, що на підігрітій підлозі пил підіймається вгору на 25—35 см, тобто у спальні, якщо не хочеш дихати пилом, таку підлогу краще не встановлювати.

Висновок маємо не надто втішний: ремонт приватного будинку — річ надзвичайно витратна. І окупляться кошти, витрачені на утеплення, не настільки швидко, як хотілося б. Проте ціни на газ та електроенергію, які зростають ледь не щоквартально, є найкращим аргументом за теплий будинок з автономним опаленням та бажано зі своєю електростанцією. Останнє — на межі фантастики для людини, що живе на одну зарплату, бо вартість вітрогенератора чи сонячних батарей — десятки тисяч доларів.

ПРЕЙСКУРАНТ

Тепла підлога — від 120 грн. за м2

Пінопласт (50 мм) — від 10 грн.

Пінополістирол (20 мм) — від 19 грн. за шт.

Цемент — 25 грн. (25 кг)

Тепловер — 97 грн. (мішок)

Фанера USB (1250х2500 см) — 81 грн.

Мінвата (рулон) — від 220 грн. (50 мм, площа 20 м2)

Двері вхідні металеві — 4000 грн.

Двері вхідні дерев’яні — 3500 грн.

Піч типу Buller (осучаснена буржуйка) — 2600 грн.

Електричний камін (типу красивого інфрачервоного обігрівача) — 1200 грн.

Камін металевий iз термосклом — 4500 грн.

Чавунний котел на твердому паливі — від 6000 грн.

Склопакет двокамерний (глухе вікно) — від 500 грн. за м2.