Тренуй мотор змалечку

Після серії нещасних випадків на уроках фізкультури, коли діти раптово помирали від навантаження, влада провела кілька гучних засідань, надавала школам і поліклінікам «по шапках», видала низку приписів, інструкцій, наказів. Було створено комісії, робочі групи, запроваджено обов’язковий медичний огляд для школярів. Утім кардинальних результатів це не дало, кажуть експерти. У деяких навчальних закладах учителі, побоюючись трагічних наслідків, настільки зменшують фізичне навантаження для дітей, що нівелюється сама ідея цих уроків. Адже легкі вправи, які фактично не потребують зусиль, не тренують м’язи та серцево–судинну систему, не виробляють витривалість, спритність, силу. Виходить, замість того, аби розв’язувати проблему зсередини, тобто працювати на зміцнення здоров’я дітей, її просто уникають, іще більше погіршуючи ситуацію. І лікарі, і педагоги (щоправда, здебільшого не в офіційних коментарях, а в приватних бесідах) погоджуються: для запобігання смертності школярів потрібні інші методи.

«Кошти треба вкладати у здоров’я, а не в хворобу»

Як зауважив на прес–конференції з цього приводу головний позаштатний санолог Міністерства охорони здоров’я професор Геннадій Апанасенко, жодні реформи в галузі медицини не вбережуть націю від вимирання, якщо ці зміни полягатимуть лише в покращенні стану медичних закладів. Мало витрачати гроші на лікування вже наявних патологій — треба ще й упереджувати виникнення хвороб. І перш за все треба звернути увагу на молоде покоління.

«Усі зусилля медицини сьогодні спрямовані на механізм лікування хвороб, — наголошує головний санолог України. — Але цього не досить. Якщо ми хочемо мати здорове населення, треба вкладати кошти в здоров’я, а не в хворобу. На жаль, ця ідеологія, яку ми «пробиваємо» вже 25 років, чомусь не сприймається. А смерть на уроках фізкультури — це початок великого процесу депопуляції в країні».

Змінити ситуацію непросто, але цілком можливо, кажуть фахівці, які разом із Національною академією педагогічних наук підготували для апробації в різних регіонах України нову методику контролю здоров’я школярів під впливом фізичної активності. Суть цієї методики полягає в тому, що перевірку стану здоров’я проводитимуть не тільки в поліклініках (де зараз проходять обов’язкові медогляди школярів), а й безпосередньо у школах. Причому шкільні огляди не дублюватимуть ті дослідження, які здійснюються в поліклініці, — це буде зовсім інший підхід, який допоможе правильно «відважувати» кожній дитині безпечний для її здоров’я рівень фізнавантаження.

Щоб не перевищити резерви, їх треба знати

Як розповідає Геннадій Апанасенко, навіть мотор справного автомобіля глохне на крутій гірці, якщо його потужність недостатня для подолання такої висоти. Те саме відбувається зі здоровими дітьми, у яких немає захворювань, але дуже малі функціональні резерви. Тому й варто визначати рівень здоров’я, а потім на уроках фізкультури давати дитині ті навантаження, які цьому рівню відповідають.

Завдяки простому і швидкому огляду великої кількості дітей безпосередньо в школах, визначенню груп ризику та проведення профілактичної роботи, лікарі й педагоги сподіваються отримати об’єктивні дані про стан здоров’я школярів. Показники здоров’я вимірюватимуть спеціальними приладами: спірометром (показує об’єм легень), динамометром (визначає м’язову силу) та апаратом для вимірювання тиску. Контролювати стан дитини під час навантаження планують за допомогою наручного пульсометра, показники якого не мають перевищувати певного показника, що залежить від рівня здоров’я.

Фахівці запевняють, що забезпечення шкіл такою апаратурою коштує на 3–4 порядки дешевше, ніж ті томографи, які закуповують для українських лікарень. За попередніми розрахунками, для роботи в одній школі потрібен десяток комплектів обладнання (вартість кожного становить 3–3,5 тисячі гривень). Для фінансування вже знайшли спонсорів, тому проблем із коштами виникнути не повинно.

«Методика раціональна, і діти до неї також готові, — переконана керівник лабораторії валеології Національної академії педагогічних наук Тетяна Бойченко. — Оцінювання рівня здоров’я фізичного складника відбувається за допомогою лікаря–санолога, який дає відповідні рекомендації — наголошую, не медикаментозні, а базовані на руховій активності».

Для апробації методики контролю за здоров’ям школярів уже вибрали 9 шкіл у різних куточках держави. Крім столиці, її запровадження почнуть у селах, щоб мати об’єктивну картину по всіх регіонах. Інформацію, яку отримають під час апробації, проаналізують та передадуть далі, для ухвалення рішення про поширення нової методики на державному рівні.

ФАКТ

Після «чорного» 2008 року, коли на уроках фізкультури в різних регіонах України померло 7 дітей, у Міністерстві освіти й науки вирішили, що в усьому винна система нормативів, яка не відповідає стану здоров’я сучасних дітей.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Якщо дитина під час фізичного навантаження хоча б раз відчула запаморочення, біль у голові чи в животі, кольки в боці, нудоту, їй варто вийти на свіже повітря, випити чаю і заспокійливе, заспокоїти дихання. А батькам варто повести нащадка до поліклініки, щоб зробити ехокардіограму серця й розгорнутий аналіз крові. Такі симптоми, навіть одноразові, не можна залишати без уваги, адже вони можуть свідчити про серйозні проблеми зі здоров’ям. Дослідження може показати, що з дитиною все гаразд, а може й виявити приховану патологію, яку в такому разі вдасться усунути на ранніх етапах.

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Сергій Бубка,
35–разовий рекордсмен світу, олімпійський чемпіон зі стрибків з жердиною, президент Національного олімпійського комітету України:

— Казати, що (шкільні) кроси сьогодні треба скасувати, — це велика помилка. Так ми втратимо нашу націю, наших дітей. Переглянути нормативи — будь ласка, це така справа, яку треба робити. В усьому світі сьогодні діти страждають від надмірної ваги, вони не рухаються, не займаються спортом, грають в ігри на комп’ютері або дивляться телевізор. Це велика проблема. Не треба припиняти фізичне виховання в школах. Серцево–судинна система має працювати. А що може бути краще за біг, виважений крос? Без цього неможливо жити, це буде трагедія, якщо дитина не рухатиметься».

Микола Поліщук,
екс–міністр охорони здоров’я, професор:

— Чому Міносвіти має нести відповідальність? За нормативи? Ну хай сяде дитина на дивані й сидітиме, тоді відповідальність нестимуть батьки — за те, що дитина матиме 200 кілограмів ваги…»