Найкоротший шлях до знайомства з містом, мабуть, пролягає через екскурс у минуле.

Про те, як виник і розвився впродовж трьох з половиною століть розташований за 30 кілометрів від початку Карпатських гір Івано–Франківськ, на наше прохання розповідає головний історик міста, кандидат історичних наук Богдан Гаврилів:

Тут народилися або тривалий час мешкали і працювали Лев Бачинський — віце–президент Національної Ради ЗУНР, літератори Іван Вагилевич та Антін Могильницький, етнограф–академік Володимир Гнатюк, український композитор і хоровий диригент, перший у Галичині професор музики Денис Січинський та десятки інших визначних українців. Історико–краєзнавче об’єднання «Моє місто» разом iз місцевим видавництвом  «Лілея–НВ» почало реалізовувати цікавий проект під назвою «Постаті мого міста». Видані ними листівки знайомитимуть іванофранківців та гостей з відомими особистостями, які прославили обласний центр Прикарпаття.

Серед сучасних іванофранківців — теж чимало особистостей, відомих не лише в Україні. Познайомимось із чотирма з них.

Івано–франківці люблять своє місто, бо воно справді того варте. Подобається воно й приїжджому люду, навіть тим, хто закоханий у київські каштани чи навіть в аристократичний Париж. Прогулюючись середмістям (воно збігається з сучасним адміністративно–діловим центром), і корінний прикарпатець, і далекий гість почуваються тут вільно та затишно. Бо на них не тисне залізобетонне громаддя мегаполісів і не пригнічує містечкова неповноцінність.

За три з половиною століття найвища персональна влада в Івано–Франківську зосереджувалася в руках бургомістрів, президентів міста, посадників, голів виконкомів, призначених вищою польською, австрійською, німецькою і радянською адміністраціями. Із середини дев’яностих років ХХ століття ним керували вже обрані самими мешканцями очільники Богдан Борович та Зеновій Шкутяк. Торік кермо міської влади іванофранківці вдруге довірили Віктору Анушкевичусу.