Сало, рівноцінне золоту

Минулого тижня у мережі ресторанів «Батьківська хата» відбулося незвичне і дуже щире свято — на 235–му кілометрі автобану Київ—Одеса відкрили пам’ятник «Українському салу». Журналістська братія, яка приїхала заздалегідь, дивлячись на прикритий постамент, думала–гадала, якому ж бути пам’ятнику нашому улюбленому національному продукту. Та так і не вгадала. Всі точки над «і» розставив відомий ресторатор Михайло Михайлович Поплавський.

Душевна золота свинка

Михайло Михайлович приїхав з Одеси, де давав концерт, як завжди, у доброму гуморі й відразу зарядив своїм позитивом і оптимізмом усіх.

«Сало було, сало є, сало буде!» — заявив він. І народ рушив до постаменту, який височів поряд iз трасою. Сценарій відкриття видався напрочуд веселим і дотепним, без зайвих наворотів і довгих промов.

Біля червоної стрічки вишукувались ресторатор Михайло Поплавський, шанований гість, голова Ульяновської районної держадміністрації Кіровоградської області Іван Кучер, а ще красуні– україночки — студентки столичного Університету культури і мистецтв.

— За всіх часів Україна виживала завдяки салу, починаючи з нашестя монголо–татар, коли з дворищ виносили все, і тільки «нечисту», за переконанням кочівників, свиню не чіпали. Та й для козаків це був найперший харч! Так само й зараз багато українців рятується цим продуктом. Якщо в хаті є шмат сала, то сім’я голодна не буде. Поки буде українське сало, нам ніяка криза не загрожує, — зазначив Михайло Михайлович.

Фінальним акордом свята стала, звичайно, популярна пісня «Сало». Соло виконував, ясна річ, «юний орел». Йому підспівували студентки і гості, які до того ж пританцьовували і гучно плескали в долоні у такт музиці. Утім машини, що проїжджали повз пам’ятник, призупинялися. Дуже кортіло пасажирам довідатись, а що то за веселе дійство таке відбувається!

Чому саме золота свиня? На це запитання ресторатор пізніше дав роз’яснення, порадивши підключити образне мислення. «Сало — це продукт, рівноцінний золоту, офіційна валюта України! Сало робиться зі свині. Наша свинка — не якась конкретна порода, а збiрний образ. Ми перебрали багато варіантів, і я зупинився аж на одинадцятому. Дуже хотілося, щоб вона була добра, душевна і посміхалася. Щоб біля неї хотілося зупинитися, сфотографуватися».

«Їжа, якій можна довіряти»

Коли мчиш трасою автобану Київ—Одеса та у зворотному напрямку, так і хочеться зупинитися біля мережі ресторанів «Батьківська хата» і скуштувати тамтешніх страв. Бо ж самі назви такі смачні й домашні! «Батьківська хата», яка нагадує кожному про його сім’ю, душевне тепло отчого дому і незабутній смак маминих страв. «Вареники», «Сало», а на 252–му кілометрі автобану Одеса—Київ є сучасний особнячок, ресторан «Культурний олігарх» з елітним статусом, модними стравами. У кафе–барі «На Одесу» відвідувачів зустрічають відомі літературні персонажі — Бендер, Паніковський, Балаганов... Серед інших ресторанів мережі — «Столовка СССР», «Хата Карася», «Суші–бар», арт–кафе «Міх–Міх», «Пан Чебурек» ...

«Та яку б назву не мав ресторан, головна ідеологія всіх ресторанів мережі «Батьківська хата» — це використання натуральних та екологічно чистих домашніх продуктів, — пояснив Михайло Михайлович. — Я практично як голова колгоспу, а точніше, голова спілки земельних паїв. Я взяв чотири тисячі гектарів землі в оренду, де вирощуємо ячмінь, пшеницю, капусту, огірки... М’ясо привозимо тільки з власних тваринницьких ферм і птахоферм, а рибу — з кіровоградських ставків. До слова, м’ясо в нас ніколи не морозиться, використовуємо тільки свіженьке». В цьому журналісти і гості переконалися особисто. Коли на стіл поставили фірмову страву від Михайлу Поплавського — свіжину «Гаряча сковорідка», — підчеревок та молоденьке м’ясо з цибулькою,болгарським перцем та помідорчиками, що шкварчали на чавунній пательні! Каюсь, але не вистачає слів, щоб описати оті незабутні смакові якості...

Додамо, що в кафе «Вареники» пропонується аж 50 видів цих кулінарних шедеврів. А ресторан «Сало» — це територія для справжніх українських гурманів. У нього своя фішка — понад 50 варіацій сала, включаючи сало у шоколаді.

Та чи можна все перерахувати? Мабуть, уже треба впроваджувати кулінарні тури у мережу ресторанів «Батьківська хата», бо кожен має свої особливості.

І все ж не промовчати про ексклюзивні горілки — «Хріновуху» та «Кропиву»! «Смарагдово–зеленого кольору «Кропива» — панацея від всіх хвороб. До цієї горілки своя закусочка: свіжа підчеревина, сало копчене, з зеленню, часником i спеціями. Для тверезенників свої знахідки: узвар — наш національний напій iз сухих фруктів та ягід, холодний квас та освіжаючий морс.

«Я сільська дитина, виріс не на асфальті, а на природі. Знаю і пам’ятаю смак домашньої якісної їжі, а не тієї, якою сьогодні завалені полиці наших супермаркетів. Упевнений, що така продукція не приносить користі організму, а шкодить йому. Здорова їжа з екологічно чистих продуктів має стати принципом харчування кожного українця», — сказав Михайло Поплавський.

... До речі, нещодавно екологічно чиста, справжня українська кухня від Михайла Поплавського стала ближчою до киян. На 24–му кілометрі траси Київ — Одеса, неподалік села Віта Поштова, відкрився новий еко–ресторан «Батьківська хата». Щосуботи та щонеділі фірмові страви для своїх гостей готує сам Михайло Поплавський.

Телефон ресторану:

(044) 592–15–35.

www.batkivskahata.com