Парасковія Королюк пишалася своєю участю в революційних подіях. (Фото з архіву «УМ».)
У круговерті подій, пов’язаних із сьомою річницею Помаранчевої революції, загубилася сумна дата — річниця смерті одного з символів Майдану, незабутньої баби Параски. Не забули знамениту вуличну активістку тільки рідні та близькі. «Коли на різних каналах транслювали сюжети, присвячені річниці Майдану,— схвильовано розповідає «УМ» Світлана М’ясковська, дочка Парасковії Королюк, — ми дуже сподівалися побачити хоч щось і про маму. Але так і не дочекалися. Невже ж вона того не заслужила? Адже весь час була там, де й «польові командири»! Не згадала про її роковини і жодна з місцевих газет...»
26 листопада минув рік, відколи вона померла. Поминали «помаранчеву бабусю» лише у вузькому колі, замовивши службу Божу у сільському храмі села Дорогичівка. Відразу після цього дві з трьох її дочок поїхали до Польщі на заробітки, бо інакше важко кінці з кінцями зводити. Хочуть там заробити і на гідний пам’ятник для мами, щоб не просити ласки у влади. «Оббивати пороги місцевої влади і так є за що, — говорить пані Світлана. — Вже за два роки не одержали маминого земельного паю. Ніяк не можемо через бюрократичну тяганину завершити переписування хати».
А незадовго до роковин Параски Королюк її рідні пережили справжній шок, бо до села раптом приїхали правоохоронці й почали прискіпливо всіх опитувати про обставини смерті літньої жінки, те, що вона робила і куди їздила у свої останні місяці. Казали, що начебто збираються розслідувати обставини смерті — хоча померла бабуся в рідній хаті, а до того кілька тижнів перебувала в селищній лікарні під наглядом дочки, яка там працює. Цілий рік ніхто в Києві причинами відходу старенької в інші світи не переймався. А тепер Дорогичівкою ходять чутки, ніби в причинах смерті хочуть знайти «щось не те», аби використати це проти... тодішнього міністра внутрішніх справ Луценка. І, мовляв, для цього, можливо, навіть... розкопуватимуть могилу.
«Такого не дозволимо зробити нізащо! — з обуренням каже дочка Параски Василівни. — Кричатиму «ґвалт» усюди, якщо спробують покласти якусь вину за мамину смерть на Юрія Луценка, бо то чиста неправда!»
Усі, хто добре знав бабу Параску, кажуть, що якби ця незвичайна жіночка була жива, то зараз обов’язково знову мітингувала б у Києві. Але, сумно продовжують, від того всього, що відбувається в Україні, її серце не витримало б і зупинилось би просто десь там, на Майдані...То хай би вже хоч душі її був спокій.
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
