«Україна IN ROCK» — шоста книжка багаторічного автора «УМ» Олександра Євтушенка. До цього були «Зірки Червоної Рути», «100 альбомів з України. Вибрана дискографія», рок–енциклопедія «Легенди химерного краю», «Обличчя музики. Творчі портрети українських зірок», монографія «Кому вниз: Музика Високого Духу». Нова робота Євтушенка теж заслуговує на статус енциклопедії, зазначив днями на презентації видання незалежний продюсер Олександр Снідалов, адже в ній автор спробував всеохопно розповісти читачеві про таке молоде явище, як український рок. Книжка схожа на мозаїку: в ній є і аналіз музичних напрямів, і авторські есе, присвячені актуальним подіям і проблемам, і фотогалерея українських рок–гуртів. «Я завжди вважав, що музичний оглядач — це не просто людина, яка послухала платівку і написала їй якийсь панегірик чи дифірамб, — розповів на презентації колега Євтушенка Юрко Зелений. — Музичний оглядач має дати оцінку цій платівці, вписати її в якісь суспільні перебіги, порівняти з іншими культурами, вийти за межі цієї платівки і подивитися на цілий зріз, на процеси. Сашко Євтушенко однозначно прив’язаний до України, він проукраїнський музичний оглядач».
Але якщо літературна критика хоч якось впливає на стан літератури в Україні, то музична критика, здається, не обходить наших музикантів. «Тут ситуація дещо парадоксальна, — розмірковує Олександр Євтушенко, — адже наші навіть найкращі колективи (такі як «Кому вниз», «Вій», «Плач Єремії» та багато інших) настільки звикли до свого існування у глибокому андеґраунді, що фахова думка різних спеціалістів для них не є визначальною, оскільки вони працюють для людей, які їх знають і люблять роками».
Але лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко (Фома), який товаришує з Євтушенком ще з кінця 1980–х, говорить, що до думки Олександра дослухається. Він навіть свій новий альбом «Світ» завіз критикові ще до того, як його було видано. «Українська рок–музика потужніша і якісніша за українську попсу, — переконаний Фома, — але, як влучно зазначає Сашко в «Україні IN ROCK», вона залишається поза увагою мас–медіа. Начебто є і начебто немає. Тому вся наша діяльність — це така партизанська війна. Ось чому так потрібні книжки про музику. Багато молодих людей, які хочуть грати рок в Україні, нічого про нього не знають. Ця книжка має їм допомогти».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
