Молочні джерела замулило законодавством

Ви помітили, як стрімко зросли ціни на молочні продукти? Сьогодні жінки на київських базарах продають молоко від домашніх корів по 7—9 грн./літр. У супермаркеті 0,75 лiтра якісного 2,7–процентного «Преміаллє» у класичній скляній пляшці коштує від 10 до 12 гривень. Згідно з інформацією експертів, продажна ціна молокопродуктів протягом року зросла на 30%, при тому що зростання закупівельних цін на молоко від населення сягнуло 70% (з 1,40—2,00 грн. до 2,50—3,40 грн. за літр). Можна було б порадіти за власників корівок, які сьогодні можуть вибирати між конкуруючими заготiвельниками, якби не загрозливі свідчення статистики: молочне стадо в Україні невпинно скорочується, через дефіцит молочної сировини і її подорожчання зростає відсоток молочних продуктів, які містять дешеві й низькоякісні рослинні жири (про це «УМ» нещодавно писала). Тобто, незважаючи на значне підвищення закупівельних цін, селяни вважають вигіднішим позбуватися молочних корів (ціни на корми ростуть ще швидше, докладені зусилля себе не виправдовують, відсутність пасовищ — окрема проблема). Переробники, чиї потужності розраховані на певні обсяги сировини, через її дефіцит опинилися перед загрозою зупинки окремих ліній, а через спроби «поповнити» заплановані обсяги випущеної продукції за рахунок рослинних інгредієнтів ризикують втратити ринки збуту. Україні в цілому такий розклад, на думку експертів, загрожує втратою експортних напрацювань. Уже сьогодні білоруська якість молочних товарів складає гостру конкуренцію вітчизняній...

«Як зупинити падіння молочної галузі України: думка виробників» — такою стала тема «круглого столу», зініційованого Діловою радою України, де взяли участь як виробники та переробники молока, так і представники законодавчої i виконавчої гілок влади. Найбільша дискусія розгорнулася навколо законодавчої ініціативи депутата Катерини Ващук, чий законопроект № 9345 пропонує відновити попередню систему державної підтримки виробників молока. Нагадаємо, він дозволяє кожному господарству чи приватному господарю отримувати пряму дотацію за фактично зданий літр молока. Профільне міністерство наполягало зберегти дiючу форму держпiдтримки, виступаючи проти пропозицiї Ващук. «Завдяки новацiї, дотриманiй мiнiстерством, iз початку нинішнього року кошти, які раніше прозоро розподіляли поміж кожним iз виробників, незалежно від форми власності, пропорційно виробленому молоку, акумулюються у спецфонді, з якого потім їх планують спрямувати на будівництво тваринницьких комплексів. З початку року МінАП «акумулювало» вже понад 500 млн. грн., але виробники молока скористатися ними не змогли. Цікавим виявився результат соціологічного опитування керівників підприємств–виробників молочної продукції, яке провели 21—25 листопада Центр «Соціальний моніторинг» та Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

Скажімо, тільки двоє з–поміж 140 представників підприємств–виробників молока 23 областей та АР Крим підтвердили, що отримали цього року державні дотації для цього напряму діяльності. 81% опитаних категорично незадоволені ситуацією, що склалася з виплатою державних дотацій молочній галузі. Деякі господарники впевнені, що краще було б узагалі не мати жодних стосунків до держдотацій. Але при цьому, як керівник ТОВ «Старт», Герой України Василь Петринюк, попереджають: без державної підтримки галузь, яку наразі тримають на плаву пограбовані новим законодавством «дрібнотоварники» (саме вони сьогодні забезпечують 80% молочної сировини), просто самознищиться. Адже при найоптимістичніших розкладах створити сучасні крупнотоварні господарства, які б змогли утримати нинішні позиції молоковиробництва, можливо, мінімум, за 10—15 років.

Реакція представника МінАП, директора департаменту тваринництва Андрія Геті, на аргументи виробників та переробників, які ратують за повернення всім зрозумілої і справедливої системи держдотацій, була вкрай негативною. У міністерстві, незважаючи на вперту статистику, все ще вважають доцільним нововведення, яким має змогу скористатися обмежене коло обраних (ким?) у ручному режимі. На думку представників міністерства, корови «скорочуються» природним чином (разом iз господарями–селянами, які вимирають за законами біології), а чиновникам видніше, коли і кому виплачувати дотації. Журналісти так і не почули від них логічної відповіді на одне цікаве для всіх запитання. Чому тоді, як Україна скасувала держпідтримку, за якою акумульований переробником ПДВ спрямовується на виплату дотації на одиницю продукції (літр молока та кілограм м’яса живою вагою), Росія вводить саме таку, донедавна «українську», форму підтримки виробників?

Відповіді ж на доцільність міністерського нововведення можна прочитати у підсумкових показниках вищезгаданого соціологічного опитування виробників молока:

* 87% опитаних хотіли б повернення до попередньої системи держпідтримки — субсидування закупівельних цін;

* тільки 15% опитаних вважають, що державна політика спрямована на розвиток галузі, 55% — що така політика відсутня, а 21% — упевнені, що держава цілеспрямовано скорочує виробництво молока в Україні.

Інна ТЕСЛЕНКО