За офіційними даними, в Україні живе 35 тисяч людей з онкогематологічною патологією, із них — 2 380 хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ). Як зазначають лікарі, насправді ці цифри значно більші, оскільки ХМЛ розвивається повільно, і на початкових етапах діагностувати патологію дуже складно. У багатьох людей хвороба жодним чином себе не проявляє, і виявляють її випадково — зазвичай, здаючи аналіз крові зовсім з іншого приводу.
ХМЛ — це рак стовбурових клітин кісткового мозку, які виробляють клітини крові. У нормі клітини крові утворюються впорядкованим чином, цей процес чітко регулюється організмом. У разі ж розвитку хронічної мієлоїдної лейкемії він виходить з–під контролю, і клітини починають ділиться хаотично. Захворювання може проявитися в будь–якому віці, однак найчастіше спостерігається у людей середнього і старшого віку, а в дітей ХМЛ діагностують рідко.
Найбільша небезпека полягає в тому, що без спеціального лікування ця патологія може прогресувати і проявлятися як гострий лейкоз. Оскільки препарати проти ХМЛ дуже дорогі, держава надає допомогу таким пацієнтам. За даними прес–служби Міністерства охорони здоров’я, торік на лікування онкогематологічних хворих iз державного бюджету було виділено 58 мільйонів гривень. Із них на закупівлю препаратів для лікування хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію — 30 мільйонів гривень (у 2011 році — 69 мільйонів гривень).
Утім бюджетні видатки не можуть покрити всі потреби. Тому для вирішення проблеми МОЗ підписав меморандум із компанією «Новонордікс». Відповідно до цієї угоди, 70% забезпечення ліками хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію бере на себе компанія, а 30% — забезпечується за рахунок державних коштів.
«Ми ведемо електронний реєстр хворих гематологічного профілю, у тому числі на хронічну мієлоїдну лейкемію. Згідно з цими даними, на сьогодні в Україні, за меморандумом, на лікуванні перебуває 560 осіб. І цей список потребує розширення, — зауважує головний гематолог МОЗ Василь Новак. — Ми знаємо цю проблему і працюємо над її розв’язанням. Минулого тижня відбулася зустріч наших партнерів із першим заступником міністра, де обговорювали це питання. А на наступний тиждень заплановано нараду онкологічної служби, на якій буде розглядатися питання про переведення частини хворих, яких лікують за програмою з хронічної мієлоїдної лейкемії, на програму з онкології. Це дасть можливість вивільнити частину коштів і збільшити забезпеченість ліками хворих на ХМЛ».
Окрім державного бюджету, пацієнти можуть розраховувати й на допомогу місцевих бюджетів. Наприклад, в Івано–Франківській області з місцевого бюджету цьогоріч було виділено 8 мільйонів гривень на закупівлю препаратів для хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію.
У більшості хворих на ХМЛ є так звана «хромосома Філадельфія». Ця пошкоджена хромосома, що знаходиться в клітинах, продукує гени з порушеною програмою апоптозу — механізму самоліквідації клітин. У результаті «неправильні» клітини замість того, щоб відмирати, починають бурхливо розмножуватися, поступово витісняючи нормальні лейкоцити.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
