Червона стрічка — символ печалі

Починаючи з 1988–го, щороку 1 грудня у світі відзначають День боротьби зі СНІДом. Символом цього дня є червона стрічка — знак підтримки ВІЛ–інфікованих, співпереживання та спільної надії на життя.

В Україні проблема поширення ВІЛ/СНІДу є найгострішою в Європі. Згідно з офіційними даними Міністерства охорони здоров’я, за 2000—2004 роки кількість зареєстрованих випадків захворювання на синдром набутого імунодефіциту людини в нашій країні зросла вдвічі. Щодня від цієї хвороби помирає дев’ять українців.

Станом на початок 2010 року в державі налічувалося 360 тисяч ВІЛ–інфікованих людей. Найбільш ураженими є південні та східні регіони України, в тому числі Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Миколаївська області та Автономна Республіка Крим. У цих регіонах мешкає лише третина населення країни, але в них офіційно зареєстровано дві третини всіх випадків ВІЛ.

Загострення епідемії може призвести до зменшення кількості праце­здатного населення та зниження продуктивності праці, значного підвищення витрат на охорону здоров’я та зменшення державних і приватних заощаджень та інвестицій.

У столиці та регіонах України з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом відбудеться низка заходів, зокрема акція «Не відфутболюй!», яку проводить «Всеукраїнська мережа людей, що живуть із ВІЛ».

Кілька днів тому Міністерство охорони здоров’я оголосило про те, що на базі Клінічної лікарні нафтопереробної промисловості буде створено новий потужний Український центр боротьби з ВІЛ/СНІДом. Підтримати хворих жінок та жінок вулиці обіцяли також у медичному центрі на базі Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спонсором якого є благодійний фонд Олени Пінчук «АнтиСНІД».

ДО РЕЧІ

У Харківських тюрмах і колоніях виявлено 129 носіїв ВІЛ–інфекції серед 2659 обстежених засуджених. Про це повідомив начальник сектору охорони здоров’я облуправління пенітенціарної служби Дмитро Куруш. При цьому, під час аналогічного обстеження минулого року хворих було 95 осіб. Куруш відзначив, що 30 засуджених отримують антиретровірусну терапію за рахунок громадської організації, а держава грошей на подібне лікування засуджених не виділяє.